Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Господи <g/> , ніколи ж цього в нас не грали <g/> .
doc#17 Скульптурність її гри на початку підкреслено плавкістю рухів рук на тлі темної сукні <g/> ; але пальці ще мовчать <g/> ; у 3 відслоні <g/> , коли вона повна надії <g/> , в гру входять пальці <g/> ; і ось – катастрофа <g/> , Малахій утік <g/> , він не повернеться додому <g/> , ніколи не відновиться хуторська ідилія <g/> .
doc#101 : Духовні зв'язки з Україною <g/> , я думаю <g/> , ніколи не поривалися в моєму випадку <g/> .
doc#87 Старші про це з ними <g/> , звичайно ж <g/> , ніколи не говорили <g/> .
doc#94 А тут душу виїла химера абстракції держава/ народ <g/> , держава <g/> , що і дорівнює <g/> , і <g/> , звичайно ж <g/> , ніколи не дорівнює народові <g/> .
doc#40 <p> ** <g/> ) Числівник один <g/> , правда <g/> , має множину <g/> , але в множині він має тільки значення займенника <g/> , ніколи не числівника ( <g/> як і в виразі один одного тощо <g/> ) <g/> .
doc#81 Як літні µастролери з'являлися також « <g/> свої <g/> » таки Віктор Петіпа <g/> , Блюменталь-Тамарін <g/> , Степан Кузнецов <g/> , перші двоє <g/> , звичайно <g/> , ніколи разом <g/> .
doc#101 Хоч цілком світлим воно <g/> , звичайно <g/> , ніколи не буде <g/> .
doc#59 Вона має інше завдання показати образ людини руху — і це її програма може важливіша за укладення часто утопійних програмових схем <g/> , які <g/> , звісно <g/> , ніколи не будуть здійснені <g/> , бо життя перекине їх <g/> . </p>
doc#1 <p> ( <g/> « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , </p><p> 15 лютого 1861 р. <g/> ) </p><p> Важливо <g/> , що український пейзаж — це завжди природа безхмарного літа <g/> , без сліду тієї романтичної атмосфери шторму і злив <g/> , яка була властива ранньому Т. Шевченкові <g/> ; природа <g/> , над якою постійно світить лагідне сонце <g/> , що <g/> , здається <g/> , ніколи не заходить і не ховається за хмари <g/> .
doc#0 Красного Лиману Н. не знав <g/> , ніколи про нього й не думав <g/> .
doc#62 Для Америки й Канади українська наука переставала вже бути синім птахом <g/> , що <g/> , хто знає <g/> , ніколи <g/> , може <g/> , й не існував <g/> ; у місцевих університетах постали вже українознавчі центри <g/> , які готували свої нові <g/> , власні кадри <g/> .
doc#27 Але <g/> , скільки знаємо <g/> , ніколи й ніде він не висловлював сумніву щодо майбутности українського слова <g/> .
doc#72 Під час дискусії ( <g/> як <g/> , зрештою <g/> , ніколи після неї <g/> ) ніхто не обстоював думки про літературну мову на галицьких підвалинах чи про дві рівнобіжні літературні мови <g/> , щось на зразок сербської та хорватської серед південних слов'ян <g/> .
doc#45 Дещо пізніше <g/> , в 1896 <g/> , Леся Українка скаже про цілковите нерозуміння прагнень інтелігенції в народі потужними рядками <g/> : </p><p> Народ наш <g/> , мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводарів оддав <g/> . </p>
doc#94 Знову Леся Українка ніби передбачала <g/> : </p><p> Народ наш мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводирів оддав <g/> … </p>
doc#65 У російській і польській мовах звук <g/> , відповідний до українського и <g/> , ніколи не виступає на початку слова <g/> , а в середині слова ніколи не виступає після пом'якшених приголосних <g/> .
doc#81 У заблощиченій нашій кімнатці <g/> , за маленьким столиком ( <g/> колись дамським <g/> , він належав моїй сестрі <g/> ; на більший не було місця <g/> , бо кімнатка могла прийняти тільки двоє ліжок <g/> , шафу <g/> , стілець і цей столик <g/> ) <g/> , під рев примусів і цвенькіт господинь з комунальної кухні <g/> , через яку до нас ішлося <g/> , я день і до пізньої ночі гортав сторінки словника Шелудька <g/> , знаходив незрозумілий український відповідник до незрозумілого російського терміну і клав його <g/> , ніколи не бувши певний <g/> , що сказав те <g/> , що мав на думці малописьменний автор <g/> , на папір <g/> . </p>
doc#81 У родині не було українських книжок <g/> , ніколи не говорили по-українськи між собою і не мали зв'язків з українською інтеліµенцією <g/> .
doc#81 <p> Не належав до галичан <g/> , але говорив підкреслено по-галицьки ( <g/> приміром <g/> , тільки коритар <g/> , ніколи коридор <g/> ) Дмитро Чукин <g/> .