Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Можливо <g/> , якби ми мали цю поему <g/> , можна було б конкретніше відповісти <g/> , як саме уявляв собі поет емансипацію своєї сторозтерзаної батьківщини <g/> .
doc#19 Треба також мати на увазі <g/> , що назви ці — Шевченкова школа <g/> , Кулішева школа — умовні <g/> , що справжні заповіти Шевченкові продовжували <g/> …
doc#19 Таке словотворення йде в Мови спільними шляхами з Грабовським ( <g/> згадаймо хоч би його <g/> : </p><p> З усіх усюд берімо здатки <g/> , </p><p> А не зачервлюймо в багні <g/> : </p><p> Меткої жизности нестатки — </p><p> Умови гибелі справжні <g/> ) <g/> , </p><p> зі Старицьким <g/> , чиї неологізми <g/> , як відомо <g/> , мали особливо широкий розголос у тогочасній критиці <g/> .
doc#20 Він був уже відчумлений <g/> , а я вже мав своє мешкання <g/> .
doc#21 Альманах МУРу взяли ульмські революційні демократи ( <g/> вони умудрилися видати його без коректи <g/> , а Костюк <g/> , що від МУРу мав доглянути це видання <g/> , захопився іншими справами і пустив видання на самопас <g/> .
doc#22 Коли Наташа йде на перший іспит до консерваторії <g/> , вона каже <g/> , що напевно його не складе і ніколи не стане співачкою <g/> , бо занадто мала на зріст <g/> , на що дістає цілком поважну відповідь <g/> : « <g/> Можна бути малим і мати великий талант <g/> » <g/> .
doc#25 Поскільки в українській мові і часто розвинувалося з о <g/> , Кримський вирішив <g/> , що в нашому закінченні прикметників і теж походить із о <g/> , отже з первісного -оҌ <g/> , виявленого ним <g/> , постали форми називного відмінка множини типу новії <g/> , звідки вже <g/> , природно <g/> , мав утворитися стягненням тип нові <g/> , тепер панівний <g/> .
doc#26 Для цього треба мати академічне видання 1939 р. <g/> , якого майже ніхто не має <g/> .
doc#27 І далі <g/> : « <g/> Не завидуємо ми городянським дивам великим <g/> , ні городянському комфорту <g/> ; бо що нам по тому всьому <g/> , коли в городах тільки сота доля Божого люду живе в достатках і всіми тими дивами користується <g/> , а тисячі голів людських <g/> , як риба об лід <g/> , побиваються і розум їх <g/> , як та дитина в чужої матері <g/> , чучверіє <g/> » <g/> .
doc#29 І мав успіх <g/> .
doc#30 <p> Голосувати я не можу і не мушу <g/> , якби мав <g/> , був би <g/> , мабуть <g/> , за того <g/> , що й Ваш кандидат <g/> , але чи можна забути попередній стаж в інституціях5 <g/> ?
doc#31 Саме починалася публікація двомісячника « <g/> Вапліте <g/> » <g/> , фактичним редактором якого був Хвильовий ( <g/> формально — безособова « <g/> редколеґія <g/> » <g/> ) 3 <g/> , і журнал мав бути трибуною не тільки для здійснення загальної літературної програми Хвильового <g/> , але й для публікації його дальших памфлетів <g/> .
doc#31 Якщо розгромлено попередню організацію <g/> , зробім неорганізацію <g/> , журнал <g/> , що принципово відкритий для всього талановитого <g/> , але без будь-якої організаційної структури ( <g/> концепція <g/> , здається <g/> , Майка Йогансена <g/> ) <g/> , аж так далеко <g/> , що кожне число матиме свого власного редактора ( <g/> але переємність незримо забезпечує Хвильовий <g/> ) <g/> .
doc#31 <p> Безпосередніх попередників у майстерності памфлетописання в українській літературі Хвильовий ледве чи мав <g/> .
doc#33 Комісії в СРСР засудили « <g/> Місто <g/> » й вилучили <g/> , разом з автором <g/> , з життя <g/> , хоча в творі не було нічого протирадянського й політики взагалі – просто він мав занадто широке дихання <g/> .
doc#37 <p> Окремою проблемою були ті молодші <g/> , що мали <g/> , так виглядало <g/> , хист до літератури <g/> , але в олімпійці явно ще не надавалися <g/> .
doc#37 Люди розтікалися <g/> , як руді миші <g/> , організації не мали часу навіть на впорядкування своїх справ <g/> , усе розпливалося <g/> , всі форми розсипалися <g/> , не стало нічого певного <g/> . </p>
doc#37 Були тільки адміністративні заходи <g/> , які до того ж нічого спільного з літературою в собі й не мали <g/> .
doc#38 У такому розумінні вони мали б вести далі <g/> .
doc#40 Одначе загалом скороти мають <g/> , як і спочатку мали <g/> , вузьку сферу застосування і вживаються головне в діловій і газетній мові ( <g/> див <g/> .