Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> , знав тільки афективні Вогонь <g/> ! Злодії <g/> ! Убивця <g/> ! <g/> ,
doc#15 в точному розумінні слова Травнічек по суті не знає <g/> . </p><p> Найбільше відповідних прикладів подано в
doc#15 абзаца <g/> , де подано відповідний приклад <g/> , не знає називних речень як особливого типу
doc#15 . Потебня прямо про це не говорить ( <g/> бо він не знає називного речення як категорії <g/> ) <g/> , але натяк на
doc#15 [ <g/> " <g/> сходить місяць <g/> " <g/> ) <g/> . [ <g/> М. Пр <g/> . <g/> , с. 32 <g/> ) </p><p> Та коли б я знав <g/> , що смерть моя [ <g/> " <g/> що я умру <g/> " <g/> ) <g/> , велів би талярами
doc#16 . В історії вирішують чинники об'єктивні <g/> . Хто знає <g/> , може Сталін теж думає <g/> , що він
doc#18 трагедії Мойсея в тому <g/> , що це він і ніхто інший знає майбутнє <g/> , як би він перед тим <g/> , у патосі й інерції
doc#19 сімдесятих — дев'яностих років <g/> , що особисто знав Мову <g/> : « <g/> Знав Мову як чоловіка вельми здатного <g/> ,
doc#19 , Куліш і ще раз Куліш <g/> ! Із свідчення М. Комарова знаємо <g/> , що в Мови була написана драма « <g/> Куліш <g/> , Байда й
doc#19 вихід у минулому <g/> , в поверненні до старовини <g/> . Ми знаємо з його поезій <g/> , іцо вихід Мова вбачав то в
doc#20 й закінчилося арештом <g/> . Але тоді я цього ще не міг знати <g/> , тільки впадала в око їхня нерозлучність <g/> , та ще
doc#20 патріотом і українцем з діда-прадіда <g/> . </p><p> Знаю <g/> , що й мої писання викликали обурення в Юрка <g/> ,
doc#22 п'єсою « <g/> Божевільна з Шайо <g/> » <g/> . Письменник не знав української мови і <g/> , напевно <g/> , навіть не чув про
doc#22 починається з того <g/> , що у Жіроду героїня наперед знає <g/> , хто її союзники <g/> , і не має сумніву <g/> , хто її вороги
doc#22 і не має сумніву <g/> , хто її вороги <g/> . У Куліша герой не знає <g/> , хто його союзники і хто вороги <g/> , він іде зі
doc#23 , ніж конкретні зорові образи <g/> . Ми не знаємо <g/> , які дерева ростуть у цих садках і дібровах <g/> , які
doc#25 цього підходу був Михальчук <g/> , тепер ледве чи хто знає <g/> , — надто тому <g/> , що цей погляд схований у примітці
doc#27 Мені ні з ким і порадитись <g/> » ( <g/> до Шевченка <g/> ) <g/> ; « <g/> Ви не знаєте <g/> , що я один на світі <g/> ; мене ніхто не розуміє <g/> » ( <g/> до
doc#28 високо досконалий продукт <g/> , і читач може й не знати <g/> , скільки зроблено експериментів <g/> , поки
doc#28 , але занурений у безрух <g/> . Звичайно <g/> , Зеров знає <g/> , що є на світі рух <g/> , бурі <g/> , хвилювання <g/> . Але його