Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Усі ці слова — не говоримо тут про два приклади нелексичні <g/> : на окреме препозитивне вживання частки ся при дієсловах ( <g/> ся починає <g/> ) і на майбутній час <g/> , утворений не інфінітивом <g/> , а дієприкметником на -л ( <g/> буду мусів <g/> ) — у сучасній літературній мові вже не « <g/> здаються чудними <g/> » <g/> , бо становлять цілком звичайний <g/> , звичний і неуникний складник <g/> . </p>
doc#9 Значення дієслівної форми першої особи з усіма семантичними відтінками <g/> , властивими цьому дієслову взагалі <g/> , зберігається за формою прошу <g/> .
doc#9 <p> Дуже велику колекцію можна було б подати і дієслів такого ж характеру <g/> .
doc#9 <p> 1. В трискладових і довших іменниках середнього роду на -ання <g/> , що походять від дієслів з наростком -а ( <g/> ти <g/> ) <g/> , переважно наголошеним <g/> , як правило <g/> , старий наголосxxxviii припадав на наросток <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 Якщо не говорити про форму прошу <g/> , сприйняту з таким наголосом літературною мовою тільки в звуженому значенні формули ввічливосте <g/> , то в парадигмі теперішнього часу можна припускати західноукраїнські впливи тільки щодо поодиноких дієслів <g/> , і то досить давні <g/> , так що вони <g/> , власне <g/> , не входять у нашу тему — про впливи Галичини на нову українську літературну мову <g/> .
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 Такі є форми першої особи однини дієслів IV кляси без чергування приголосних ( <g/> типу ходю <g/> , носю <g/> , косю <g/> ) <g/> , широко вживані <g/> , наприклад <g/> , І. Тобілевичем <g/> .
doc#9 Такі є форми третьої особи однини дієслів IV кляси з ненаголошеним закінченням на -є ( <g/> типу ходе <g/> , носе <g/> , просе <g/> ) <g/> , систематично використовувані <g/> , наприклад <g/> , О. Олесем <g/> , а з новіших — О. Стефановичем <g/> .
doc#9 Найвиразніше це видно в морфології дієслова <g/> , де факти ясні навіть для спостерігача <g/> , не озброєного лінгвістично <g/> .
doc#9 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів II дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у третій особі однини тих-таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#9 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів II дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у третій особі однини тих-таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> Чи вона проявилася тільки в морфології дієслова <g/> ?
doc#9 прикметників на -и <g/> : ворота одперти <g/> ; </p><p> д. Часті нестягнені прикметники <g/> : злий духи <g/> , власний мухи <g/> , тое <g/> , злий раны <g/> ; </p><p> є. Дієслова II дієвідміни зберігають у третій особі одн <g/> .
doc#9 ; </p><p> є. g чергується з ж в дієсловах II дієвідміни <g/> : паскужу ( <g/> 50 <g/> ) <g/> , шкожу ( <g/> 66 <g/> ) та ін <g/> . </p>
doc#9 дієслів II дієвідміни закінчення -ить не під наголосом <g/> : крутыть <g/> , мутыть ( <g/> 96 <g/> ) і тільки так <g/> . </p>
doc#9 дієслів II дієвідміни <g/> : « <g/> Я бебехів вам надсажу <g/> » ( <g/> II <g/> , 21 <g/> ) тощо <g/> .
doc#9 <p> Але в дальших випадках годі думати про вплив Шевченкової говірки <g/> , якщо навіть припустити слабкі північні впливи на неї <g/> : </p><p> 3. Перед початковим о- не буває типового для південнокиївських говірок протетичного г <g/> : оріхи <g/> , виострюxc <g/> ; </p><p> 4. Ненаголошені о <g/> , у <g/> , за рідкими винятками <g/> , не плутаютьсяxci <g/> ; </p><p> 5. В іменниках типу зілля поруч нормального -а є випадки з -є після подовжених приголосних <g/> : весіллє <g/> , возліссє <g/> , каміннеxcii <g/> ; </p><p> 6. У дієсловах II дієвідміни в першій особі одн <g/> .