Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : Він сходив на пошту <g/> , він збігав до аптеки <g/> , він з'їздив на село <g/> ) <g/> ; якщо наголос з наростка переноситься на корінь ( <g/> зно́сити <g/> , перево́дити <g/> , дово́зити <g/> , убро́дити <g/> , прихо́дити <g/> ) або навпаки <g/> , з кореня на наросток ( <g/> збігати <g/> , з'їздити <g/> ) <g/> , то вид і далі лишається недоконаним ( <g/> пор <g/> .
doc#81 Правда <g/> , він так само забувався після складення іспитів на кожному рівні <g/> , але нема дивного в тому <g/> , що і тепер я його склав на відмінно без великого труду й так само пустив у непам'ять <g/> .
doc#90 І от <g/> , після капітуляції Румунії <g/> , він зустрічає частину румунської кінноти <g/> .
doc#59 Так <g/> , він <g/> , мабуть <g/> , любив Галочку — і саме тому зраджував її і посилав на тяжкі й принизливі доручення <g/> .
doc#81 Він міг піти на розвагові вистави при умові їхньої театральности <g/> , він міг запросити не-українця <g/> , але не було шляху до його театру для улюбленців харківської публіки з часів російського театру а la Петіпа або Ґлаґолін а <g/> , як це залюбки робили франківці <g/> .
doc#81 У Харкові ми були частиною України — Київ був поза Україною <g/> , він був ніде <g/> .
doc#26 У Квітчиному нарисі Головатий вірою й правдою служить російській імперії <g/> , він зберігає дещо з козацьких звичаїв і мови <g/> , але це « <g/> запорожская грубость <g/> » <g/> , а вміє він говорити « <g/> на чистом <g/> , употребительном языке <g/> » 27 <g/> , « <g/> чистым русским языком <g/> » <g/> , « <g/> чистым выговором и приятным тоном <g/> » 28. Коли Катерина II подала йому руку для поцілунку <g/> , він <g/> , « <g/> не помня ни о приличии <g/> , пал на колени <g/> , лобызал троекратно руку царицы и от избытка чувств <g/> …
doc#81 Музику <g/> , що він грав <g/> , він грав не тільки на своєму інструменті <g/> , він грав з неї пантоміму <g/> , він переживав кожну зміну тону й ритму <g/> , кожний настрій <g/> .
doc#16 Він пише <g/> : « <g/> Так <g/> , як " <g/> вузьке розуміння нації як плебсу <g/> " у Драгоманова <g/> …
doc#81 Він був повний <g/> , думаю <g/> , своїх сільських вражень і тих віршів <g/> , що тоді формувалися в його свідомості <g/> , і мовознавчі мудрощі явно були для нього чимсь зовсім зайвим <g/> , силоміць накиненим <g/> .
doc#13 Він робить « <g/> Чорну Долину <g/> » неповторно веретенченківською <g/> . </p>
doc#81 Він хотів побувати на Красній площі і запропонував нам піти з ним <g/> .
doc#72 Він сказав <g/> : </p><p> Одне з двох <g/> : або ми глибоке запілля імперіялізму — східні КОЛОНІАЛЬНІ й напівколоніяльні країни — розворушимо <g/> , революціонізуємо й тим прискоримо падіння імперіялізму <g/> , або ми промажемо тут і тим зміцнимо імперіялізм <g/> , і тим послабимо силу нашого руху <g/> …
doc#16 Він не хоче сприйняти її як цілість <g/> , а викришує те <g/> , що йому відповідає <g/> .
doc#77 Він редагує журнал <g/> ; виступає з прилюдними доповідями <g/> ; секретарює в Просвіті <g/> .
doc#81 Він був майстром дотепу й іронії <g/> , але не злої <g/> , а доброзичливої до всього <g/> , що не переходило меж пристойности й чесности <g/> .
doc#81 Він пройшов дві школи <g/> .
doc#24 Він не стільки закликав <g/> , скільки підсумовував <g/> .
doc#45 Він не міг не бачити загрози розпаду і української культури <g/> , загрози поглинення української мови російською <g/> .
doc#102 Він вже тоді виділявся <g/> .