Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Від листопада того ж таки року в Харкові <g/> , в приміщенні недавно збудованого Клюбу харчовиків <g/> , починає грати російська стаціонарна драма <g/> , що відкрилася Гоголевим « <g/> Ревізором <g/> » і дотепною й інтеліµентною « <g/> Інтервенцією <g/> » Л. Славіна <g/> , одесита <g/> .
doc#60 Від рахітичного <g/> , безсилого пуризму — користи мало <g/> . </p>
doc#20 Від нього я дістав перші лекції америкознавства <g/> .
doc#81 Від кололітературної метушні тих років він стояв цілком осторонь <g/> .
doc#40 Від слова друг збереглася форма називного відмінка множини з архаїчним чергуванням приголосних друзі <g/> .
doc#19 Від середини шістдесятих років посилюються культурницькі мотиви і соціяльні теми <g/> .
doc#50 Життя там протікало в рамках традиційної ритуальности <g/> , що охоплювала всі його прояви <g/> : від великоднього чи святвечірнього меню до одруження і смерти <g/> , від господарських робіт — </p><p> радісно рубаю дрова </p><p> і верби <g/> , дуже мокрі і сухі <g/> , </p><p> і осоку жну в болотах коровам <g/> , </p><p> і в діжці буряки січу тугі <g/> , </p><p> і вранці гичку вергаю з городу <g/> , </p><p> а потім з відрами біжу по воду — </p><p> до способів викопувати предківський скарб <g/> .
doc#9 тяти <g/> : « <g/> Від них мене не одітне Ні ласки пал <g/> , ні муки рвіі <g/> » ( <g/> 92 <g/> ) <g/> ; сх <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Бували войни й військовії свари <g/> » від 26 листопада 1860 р. він мовби вступає у відкриту полеміку із самим собою минулорічним <g/> , пишучи <g/> , що зміна соціяльного устрою прийде і без сокири <g/> : </p><p> І без сокири </p><p> Аж зареве та загуде <g/> , </p><p> Козак безверхий упаде <g/> . </p>
doc#44 Це заслуга української літератури <g/> , а від нього залежало тільки те <g/> , що він тримав руку на живчику тієї літератури <g/> .
doc#73 Не від змалювання конкретних людських характерів <g/> , а від змалювання цілого укладу українського життя <g/> , яким воно було давніше <g/> , коли його ще не заторкнули ворожі руїнницькі впливи <g/> , або яким воно уявлялося <g/> .
doc#81 Переносних радіо <g/> , слава Богу <g/> , ще не існувало <g/> , а від галасливих людських компаній можна було забратись до відносної самоти в великому парку <g/> .
doc#76 Наочний і переконливий приклад з дещо пізнішого часу — занепад слабких єрів і перехід сильних єрів в о та е. Абстрагуючися від деталів <g/> , ці зміни виглядають однаковими в усіх частинах східнослов'янського континууму <g/> .
doc#92 Але від того не менш болючі <g/> . </p>
doc#81 Але я думаю <g/> , що перше прочування цього становища прокинулося в мені вже тоді <g/> , після « <g/> Золотого черева <g/> » <g/> , і саме тому в мені <g/> , в моїй пам'яті лишилося так багато від мого враження і так мало від деталів здійснення вистави <g/> . </p>
doc#42 Він безумовніший від Байрона <g/> : Байрон віддав майно й життя для визволення далекої Греції <g/> , він знаходив інколи розраду в лагоді природи <g/> , тоді як Осьмачка не тільки намагається тихо пройти повз людей <g/> , бо вони « <g/> всі заздрі й подібні до чуйних хортів <g/> » <g/> , але навіть шум гілля він спроможний прийняти тільки при умові <g/> , що воно « <g/> щось про мене шумить надо мною <g/> » <g/> . </p>
doc#63 <p> Позиції чистої пісенности можуть мати велике утилітарне значення — згадаймо хоч би стрілецькі пісні <g/> , — тільки тут їх треба берегти від впливів міщанського романсу <g/> .
doc#75 Якщо ми хочемо познайомити з Хвильовим світ — а я думаю <g/> , що світ виграв би від такого знайомства <g/> , — нам краще починати не з цих ні для кого не цікавих речей <g/> , а з того <g/> , що мало на світі в літературі було таких Словолюбів і Життєлюбів <g/> , як Хвильовий <g/> .
doc#81 ( <g/> Я сидів з лівого боку від нього першим <g/> , навпроти мене з правого боку сиділа Романенківна <g/> ) <g/> .
doc#35 І хіба не в тому і є одна з сутніх функцій держави супроти одиниці чи стану <g/> , щоб держава стригла <g/> , не порушуючи живого <g/> , і боронила від напасників <g/> , — а це і робить Баранович <g/> , коли він викриває панів <g/> , що « <g/> тягнуть до себе золото <g/> , як магнет залізо <g/> » і доводять селян до « <g/> ридань <g/> » <g/> .