This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | на сучасний стан української лексикографії | взагалі | <g/> , а лексичної географії зокрема <g/> . Тим часом |
doc#9 | припадав <g/> , треба думати <g/> , на наросток і був | взагалі | окситоновий в усій парадигмі <g/> . Це збереглося в |
doc#9 | зменшують таку можливість <g/> . </p><p> Справа прогноз | взагалі | нібито виходить поза межі науки <g/> , — принаймні |
doc#9 | , бо ніхто такої статистики не зробив <g/> , якщо | взагалі | її зробити можливо <g/> . Але вирішує тут не |
doc#10 | у північних говірках у подібних випадках о | взагалі | не змінялося15 <g/> ) <g/> . З цього висновок <g/> , що північні |
doc#10 | мови з південно-російськими говірками він | взагалі | не порушував <g/> . </p><p> Трудно навіть сказати <g/> , котра з |
doc#10 | мови і походження східнослов'янських мов | взагалі | <g/> . Друге питання <g/> , як ми вже бачили <g/> , лишилося |
doc#10 | стислого стилю <g/> ” або ( <g/> і до послідовного вжитку | взагалі | ( <g/> 5 <g/> , 132 <g/> ; 9 <g/> , 252 <g/> ) <g/> , різнячися цим <g/> , від <g/> , скажім <g/> , |
doc#10 | дисимілятивне акання — найстаріший тип акання | взагалі | <g/> , то й Курило не раз дає такі формулювання <g/> , ніби |
doc#12 | , вглиб <g/> , вголос <g/> , вдень <g/> , вдвоє <g/> , вдвох <g/> , вдруге <g/> , | взагалі | <g/> , взимі <g/> , взнаки <g/> , відколи <g/> , відразу <g/> , відтепер <g/> , |
doc#14 | треба читати як одне слово <g/> . І може таке летомрут | взагалі | розкладається не на летомрут <g/> , а на якесь л е |
doc#15 | називні речення в сучасному розумінні слова | взагалі | не розглядаються <g/> . Бездієслівні іменникові |
doc#15 | називних речень <g/> , розподіляючи їх <g/> , як і | взагалі | речення <g/> , за функцією на розповідні <g/> , окличні <g/> , |
doc#15 | називних відмінків до еквівалентів речень | взагалі | <g/> , підкреслюючи <g/> , що речення виражає розумуючі ( |
doc#15 | реченнях <g/> , як і в усіх одноелементних реченнях | взагалі | <g/> , " <g/> головний член [ <g/> … <g/> ] сам собою відповідає [ <g/> … <g/> ] |
doc#15 | , бо він взагалі не зумовлений синтаксично <g/> , і | взагалі | має не синтаксичні функції <g/> , а виключно називну |
doc#15 | тільки павзою <g/> . Але в даному типі речень <g/> , як і | взагалі | в простому реченні <g/> , павза ця хитка і може |
doc#15 | цілком і зокрема практично над усім | взагалі | душевним життям <g/> , а тільки дістають змогу |
doc#15 | ) з'являються в поезії раніше <g/> , ніж у прозі <g/> ? | Взагалі | ця хронологія не повинна нас особливо |
doc#16 | і відкидає існування людства як цілости | взагалі | і вважає всі інші нації за погній для своєї <g/> . </p> |