Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 Але не робіть цього <g/> : бо в 6-7 октавах ця тема повертається <g/> , поєднуючися з темою другої октави <g/> : поет самотній передусім тому <g/> , що нема вільної України <g/> , — щоб у восьмій октаві завершитися знайденням розв'язки у зверненні до майбутньої України <g/> , яка згадає поета в час свободи <g/> .
doc#31 На це можна пристати <g/> , якщо тільки умовитися <g/> , що цей термін <g/> , власне <g/> , підцензурний бо в дійсності йшлося не тільки про літературу <g/> , а про цілу культуру і ідеологію <g/> , а кінець-кінцем про бути чи не бути українській нації в політичних межах СРСР та й поза цими межами <g/> .
doc#26 Бо в кінцевих двох десятках чи що рядків першої програма народньопісенности вже поєднується з національно-романтичною <g/> .
doc#47 Бачимо бо в них не тільки розгляданого письменника <g/> , а й саму Лятуринську <g/> .
doc#80 Приміром <g/> , у « <g/> Дівчині з ведмедиком <g/> » образ Семена Кузьменка <g/> , як уже згадувалося тут <g/> , — збірно-пародійний образ героїв « <g/> реконструктивних <g/> » романів <g/> , започаткованих « <g/> Цементом <g/> » Ф. Гладкова <g/> , а образ авангардного поета ще цікавіший <g/> , бо в ньому змонтовано в нову цілість риси російського поета Велемира Хлєбнікова і українських Тодося Осьмачки і Михайла Семенка <g/> .
doc#31 Справді це було не так <g/> , бо в оповіданнях <g/> , в умовах суворої цензури <g/> , було більше можливостей висловити індивідуальну думку через пейзаж <g/> , ліричний відступ <g/> , репліки дійових осіб <g/> , ніж у памфлеті <g/> , де автор — єдиний <g/> , хто має слово <g/> , і де думки мусять бути вимовлені більш-менш в лоб <g/> .
doc#9 Бо в подальші роки Галичина змогла впливати на загальноукраїнську літературну мову тільки тому <g/> , що перед тим наблизила свою літературну мову до великоукраїнської <g/> .
doc#91 Бо в радянських умовах подвиг не часто може проявитися без злочину <g/> , і злочин раз-у-раз має в собі частку подвигу <g/> .
doc#39 Бо в світі Осьмаччиної казки і найгрубіші деталі одуховлені і включені в міт <g/> .
doc#58 Річ бо в тім <g/> , що інші герої — позитивні борці за Україну <g/> , а Олекса — опортуніст <g/> , моя-хата-з-крайник <g/> , і так йому й треба <g/> . </p>
doc#53 Із спостереженої ним <g/> , як ми тепер могли б сказати <g/> , « <g/> русифікації <g/> » російської мови <g/> , Потебня робив обережний <g/> , але виразний висновок <g/> , що — в переказі Сумцова <g/> , там таки — « <g/> російська мова ще довго пануватиме в научному вжитку <g/> , може років сто <g/> , а що буде далі <g/> , не варт гадати <g/> , бо вгадати далеку будучину не можна <g/> » <g/> , — досить виразний натяк на шанс для постання української наукової мови в майбутньому <g/> , не такому <g/> , зрештою <g/> , й далекому <g/> .
doc#63 Нічого не повторювати <g/> , — бо вже здобуте й завойоване в наших серцях і в наших головах — а йти від нього вперед <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , однина і множина іменника <g/> , суворо кажучи <g/> , мусіли б розглядатися як окремі слова <g/> , бо вибір однієї з цих двох форм <g/> , —напр <g/> .
doc#2 У « <g/> Княжій емалі <g/> » цикли ясні <g/> , бо визначені назвами <g/> , що їх дала сама авторка <g/> .
doc#41 Нема змоги виписати всі ці сентенції <g/> , бо вийшла б ціла книжечка афоризмів <g/> .
doc#58 Афоризми п'єси — бо вона в своїй основі афористична — дотепні й глибші <g/> , ніж здається <g/> .
doc#81 Я загальмував у свідомості форму « <g/> за двер'ю <g/> » <g/> , бо вона одразу здалася мені неможливою <g/> , набрався рішучости і змусив свій язик ужити множини — « <g/> за дверима <g/> » <g/> , бо вона вже була в підсвідомості <g/> , і так моя перша зустріч з Німчиновим почалася щасливо <g/> .
doc#46 <p> Мені говорити з нею було важко <g/> , бо вона належить до тих <g/> , хто слухає саму себе <g/> , а не розмовника <g/> .
doc#85 Але ми не приймаємо й теорії ізольованих рядів — бо вона не витримує критики фактами <g/> .
doc#40 <p> Найменше здатна до таких транспозицій перша особа однини <g/> , — бо вона означає особу мовця <g/> , а цю особу годі перенести на інших <g/> .