Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#52 Провадити літопис злочинів влади <g/> , в засягу цієї влади <g/> , серед щоденних переслідувань і провокацій <g/> , під кожночасною загрозою арешту й знищення праці й самого автора — один вияв героїзму <g/> .
doc#52 Історія не може нічого сказати про можливість перемоги покорою в СРСР з тієї простої причини <g/> , що історія не знала систем повного поєднання в одних руках влади політичної <g/> , економічної і ідеологічно - релігійної ( <g/> релігія ця зветься марксизм - ленінізм <g/> , байдуже в цьому контексті <g/> , наскільки слушно <g/> ) <g/> , і то у монопольному пануванні над наймодернішою технікою <g/> . </p>
doc#52 Тут перед радянськими дисидентами постає третій поріг <g/> , що здається чи не нездоланним <g/> : поріг влади <g/> .
doc#52 Однією з них була виразна постава в проблемі влади <g/> .
doc#52 Тому і третій поріг для сьогоднішніх дисидентів <g/> , що його я назвав порогом влади <g/> , можна б назвати порогом закону <g/> .
doc#59 Вони « <g/> визволяються від влади вчора <g/> » <g/> . </p>
doc#72 ( <g/> На чолі другої окупаційної влади стояв генерал-губернатор Ф. Трепов <g/> , що керувався в роботі “ <g/> Тимчасовими правилами <g/> ” <g/> , затвердженими начальником штабу генералом М. Алексєєвим <g/> .
doc#72 Після угоди з Тимчасовим Урядом <g/> , який офіційно визнав Центральну Раду й Генеральний Секретаріят репрезентативними органами влади на Україні <g/> , до їх складу наприкінці липня ввійшли представники національних меншин <g/> : росіян <g/> , євреїв і поляків <g/> .
doc#72 Органи виконавчої влади не були налагоджені <g/> , якщо взагалі існували <g/> .
doc#72 <p> Державний переворот 29 квітня 1918 р. позбавив ЦР влади <g/> .
doc#72 Так за влади гетьмана поширення української мови на ділі загальмовано <g/> . </p>
doc#72 Чупринка <g/> , популярний у ті роки поет <g/> , загинуло багато й таких <g/> , що ніколи не виступали проти радянської влади ( <g/> див <g/> .
doc#72 Чека розправлялася з противниками радянської влади — дійсними й уявними — та з представниками колишніх упривілейованих кляс <g/> .
doc#72 Тут Раковський писав <g/> : </p><p> Звичайно <g/> , цим ми зовсім не думаємо “ <g/> заперечувати <g/> ” ні української мови <g/> , ні певної української національної самосвідомости <g/> , але це покищо є потенційна сила <g/> , розвиткові якої форма радянської влади не тільки не заважатиме <g/> , але <g/> , навпаки <g/> , створить для неї умови повного розквіту <g/> .
doc#72 Оскільки для українських селян і для українських робітників потрібні будуть школи й адміністративні органи <g/> , вони забезпечать це за собою набагато ліпше за радянської влади <g/> , ніж це зробить українська інтеліґенція з новоспечених урядовців <g/> …
doc#72 <p> На практиці в перші роки панування радянської влади <g/> , 1918-1924 <g/> , спостерігаємо двоїсте ставлення до української мови <g/> , поступки одній стороні чи другій <g/> , піднесення й спади <g/> .
doc#72 ( <g/> Всі “ <g/> буржуазні <g/> ” газети закрито невдовзі по ствердженні радянської влади <g/> ) <g/> .
doc#72 В перші роки радянської влади переважали неперіодичні альманахи <g/> : “ <g/> Червоний вінок <g/> ” 1919 <g/> ; “ <g/> Ґроно <g/> ” і “ <g/> Зшитки боротьби <g/> ” 1920 <g/> ; “ <g/> Штабель <g/> ” і “ <g/> Вир революції' 1921 <g/> ; “ <g/> Жовтень <g/> ” 1922 <g/> ; “ <g/> Штурм <g/> ” 1923 <g/> ; “ <g/> Квартали <g/> ” <g/> , “ <g/> Плуг <g/> ” та “ <g/> Жовтневий збірник <g/> ” 1924 ( <g/> Лейтес 1 <g/> , XIII і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Підсумовуючи <g/> , треба сказати <g/> , що мовне розходження між містом і селом <g/> , злагіднити яке протягом попереднього періоду не було ні часу <g/> , ні сприятливих умов <g/> , за перші п'ять років радянської влади ще поглибилося й загострилося <g/> .
doc#72 З другого боку <g/> , до пожвавлення політики коренізації на Україні штовхало Сталіна несприятливе міжнародне становище <g/> : в Англії прийшов до влади антирадянськи наставлений консервативний уряд С. Болдвіна ( <g/> 1923 <g/> ) <g/> ; 1 грудня 1925 р. підписано Льокарнські угоди <g/> , що <g/> , з погляду Радянського Союзу <g/> , виглядало як замикання ворожого кільця <g/> .