Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Я їх вирізав з книжок і журналів <g/> , перепсувавши так сотні видань <g/> , а коли вирізати ніяк не щастило <g/> , перекопійовував їх копіювальним папером на свою сторінку — я мав тоді підписи сотень людей <g/> , від Ґалілея чи Мольєра до Бальмонта і того ж таки Едµара По <g/> .
doc#28 А далі <g/> , ще несподіваніше <g/> , з'являються мотиви апології степів і степової сили <g/> , степової землі <g/> , що за зовнішнім спокоєм ховає потенцію невгавної боротьби ( <g/> « <g/> Ніч <g/> , як циганка <g/> » <g/> ) – мотиви <g/> , що глухо перегукуються вже з ідейною концепцією Миколи Хвильового – і цілком відводять від ґастевського космізму-індустріялізму <g/> . </p>
doc#53 Найяскравішим представником і речником першої був Євген Тимченко в своїй серії монографій про синтаксис відмінків <g/> , починаючи від ґенігива ( <g/> 1913 <g/> ) і завершуючи акузативом ( <g/> 1928 <g/> ) <g/> , а другої — Олекса Синявський як автор « <g/> Норм української літературної мови <g/> » ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> , фактичний редактор українського правопису 1928 р. Найпослідовнішим і найяскравішим представником « <g/> київської <g/> » школи <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , був С.Смеречинський <g/> , особливо в його « <g/> Нарисах з української синтакси <g/> » ( <g/> 1932 <g/> ) <g/> .
doc#52 Але тільки на мертвій фотографії можна зупинити навіки ту частку секунди <g/> , коли одна нога ще в повітрі <g/> , а друга вже в напрузі <g/> , щоб відокремитися від ґрунту <g/> .
doc#19 І він показує нікчемність морально скалічених дітей <g/> , їхній відрив від народнього ґрунту і від ґрунту взагалі <g/> , їхній паразитизм <g/> , марнотратство й душевну порожнечу <g/> , показує з великою силою <g/> , яскравими й соковитими мазками <g/> .
doc#0 Сімович ніколи не мав і не хотів мати організаційної праці <g/> , вищої від — перед війною — ректора Українського педагогічного інституту в Празі в кінці двадцятих років <g/> .
doc#72 Приміром <g/> , слово “ <g/> громадянин <g/> ” і в західноєвропейських мовах <g/> , і в мові російській походить од слова “ <g/> місто <g/> ” <g/> , “ <g/> город <g/> " <g/> , а в українській від “ <g/> громада <g/> ” — поземельне селянське об'єднання <g/> . </p>
doc#6 Свій творчий шлях Курилик бачить у переході від “ <g/> клінічно-психологічних символів до образів духовних зв'язків <g/> ” ( <g/> 19 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 А мова мусіла бути “ <g/> очищена <g/> ” від “ <g/> націоналістичних перекручень <g/> ” Хвилі й Кагановича <g/> .
doc#72 Перевертаючи карти <g/> , Яновський робить самих “ <g/> очистителів <g/> ” української мови від “ <g/> націоналістичних <g/> ” слів націоналістами <g/> : </p><p> “ <g/> В їхніх [ <g/> націоналістів <g/> ] інтересах було називати різні слова націоналістичними <g/> , щоб вибити з літератури народний дух <g/> , щоб письменник перестав служити народові <g/> ” <g/> . </p>
doc#71 Щоб перетворити говірну мову на ще досконаліший і вірніший виплив народної душі та національної історії <g/> , ці письменники спершу мусили очистити її від “ <g/> низьких <g/> ” і вульґарних елементів <g/> , засвоєних у попередні часи xiii <g/> .
doc#72 Завдання полягало <g/> , мовляв <g/> , лише в тому <g/> , щоб безжалісно виправити відхилення від “ <g/> правильної лінії' <g/> , спричинені “ <g/> буржуазними націоналістами <g/> ” та “ <g/> їхніми аґентами <g/> ” <g/> , включно зі Скрипником як головним винуватцем <g/> .
doc#72 <p> “ <g/> Програма <g/> ” Ткаченка мало чим відрізнялася від “ <g/> програми <g/> ” Кагановича <g/> .
doc#25 <p> З цих загальних фонологічних <g/> , але зовсім своєрідних у своїй фонологічності настанов Михальчукових випливає і багато цікавих часткових його поглядів <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , характеристика артикуляційної бази української мови в ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; вимога відрізняти не тільки “ <g/> м'які <g/> ” приголосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , а і “ <g/> м'які <g/> ” голосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , викладена <g/> , правда <g/> , в ледве чи стійній формі твердження про поліфтонгічну вимову всіх голосних і обов'язковість у кожному звуку веляризаційного або паляталізаційного складника ( <g/> 3 <g/> , 46 <g/> ) <g/> , але в засаді плідна для розуміння фонологічної системи східньо- і західньослов'янських мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній приголосний ( <g/> 3 <g/> , 56 <g/> ) і т. д. З цього випливає і його викладене вище ориґінальне пояснення переходу о в і в
doc#25 <p> З цих загальних фонологічних <g/> , але зовсім своєрідних у своїй фонологічності настанов Михальчукових випливає і багато цікавих часткових його поглядів <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , характеристика артикуляційної бази української мови в ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; вимога відрізняти не тільки “ <g/> м'які <g/> ” приголосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , а і “ <g/> м'які <g/> ” голосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , викладена <g/> , правда <g/> , в ледве чи стійній формі твердження про поліфтонгічну вимову всіх голосних і обов'язковість у кожному звуку веляризаційного або паляталізаційного складника ( <g/> 3 <g/> , 46 <g/> ) <g/> , але в засаді плідна для розуміння фонологічної системи східньо- і західньослов'янських мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній приголосний ( <g/> 3 <g/> , 56 <g/> ) і т. д. З цього випливає і його викладене вище ориґінальне пояснення переходу о в і в південноукраїнських говірках <g/> . </p>
doc#6 Він стояв осторонь від “ <g/> ярмарку пихи <g/> ” цього життя і від більшости його творців і носіїв <g/> .
doc#65 <p> Я не закликаю київських мовознавців до відмовлення від “ <g/> їхніх ідеологічних позицій <g/> ” <g/> .
doc#9 Але найпікантніше — і це є вияв духу нової доби <g/> , — коли галичанин І. Верхратський починає очищати мову великоукраїнців від <g/> …
doc#45 Він перейняв таким чином характеристичний для природничих наук 1860-их років у Російській Імперії ( <g/> і поза нею <g/> ) підхід <g/> , здебільша пов'язаний з матеріялістичним світоглядом та геть далекий від романтичної філософії Гумбольдта <g/> , а також від <g/> …
doc#84 Вітер залежить від <g/> …