Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 про які досі в українському мистецтві так не говорилося <g/> , часто так одверто <g/> , в таких подробицях <g/> , що дух переймає <g/> , падають усі завіси <g/> , і солодко <g/> , і страшно
doc#99 про себе <g/> ) <g/> , про своє тіло й душу прилюдно говорити <g/> , чи можна виносити такі речі на юрбу <g/> . Та ж так не пишеться <g/> ! Сама вона зве це «
doc#99 Але не знаю поки що нікого <g/> , хто б так стримано <g/> , так тактовно і так сміливо-вперто <g/> , до зухвалости <g/> , в українській поезії таке робив <g/> .
doc#99 Забужко бачить себе в такій загрозі саму і теж кидає в хлань — але що <g/> ?
doc#99 Але таких конвертів сьогодні кидають багато <g/> .
doc#99 кидають багато <g/> . А може <g/> , хтось спроможеться й на закорковану пляшку <g/> … Може <g/> … </p><p> Така заявка « <g/> Автостопу <g/> » <g/> , зокрема « <g/> Автостопу <g/> » II <g/> , на нове слово в
doc#100 спостережень <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Згоден з Вами <g/> , але перейти на індивідуальні дослідження у таких фундаментальних працях <g/> , як « <g/> Історія української літератури <g/> » <g/> , в нас просто немає змоги
doc#100 Я не одважуся сказати <g/> , що в Україні є людина ( <g/> науковець <g/> ) <g/> , яка спроможеться написати сама таку річ <g/> … </p>
doc#100 Прагнення дати таку працю викладачам вузів <g/> , шкіл — цілком похвальне <g/> .
doc#100 України <g/> » <g/> . Я це кажу не довільно <g/> . </p><p> Вже доводилося читати в пресі тут такі статті про еміґраційну літературу <g/> , яку ви повертаєте <g/> , що за голову можна вхопитися <g/> :
doc#100 Як звичайно <g/> , комусь здалося <g/> , що традиції « <g/> не такі <g/> » <g/> , хтось проти модернізму виступав — мовляв <g/> , « <g/> не було <g/> » тощо <g/> .
doc#100 Таке — звичайне для вільної науки <g/> .
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 І саме на такі орієнтуйтеся в своїх історичних пошуках <g/> .
doc#101 Ю. Шевельова проходила у « <g/> затінку совиних крил <g/> » ( <g/> таку ж бо назву мала його перша публікація на батьківщині після довготривалої ізоляції <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов поки що не належить <g/> , та ми знайшли інший спосіб зустрітися з ним на сторінках « <g/> Буковинського журналу <g/> » <g/> , запросивши до інтерв'ю. Дістати згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення проблем української культури <g/> , пізнання її різних природних куточків були головним мотивом подорожі Ю. Шевельова <g/> , який і в таких поважних літах залишається дотепним <g/> , іронічним і водночас доброзичливим співрозмовником <g/> , допитливим і невтомним мандрівником <g/> , уважним до найменших деталей відвідувачем архітектурних пам'яток <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов сказав <g/> , що на Заході про таку церкву написали б кілька монографій <g/> …
doc#101 ) <g/> , але й не густо й на самих чернівчан <g/> , які б знали про існування такої церкви в їхньому місті ( <g/> з чим тут проблема <g/> ?
doc#101 Я свідомо хотів знайти таке місце <g/> , де можна було вільно думати і вільно говорити <g/> .
doc#101 Не треба забувати <g/> , що книжки виходять в такій кількості назв <g/> , що ніхто не може стежити за всіма літературами <g/> .