Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Що було <g/> , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> .
doc#98 Що було <g/> , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> .
doc#98 Можна було б перечитати його писання <g/> , читані <g/> , і перебігти нечитані <g/> .
doc#98 . А одним з постійних об'єктів захвату були талановиті студенти <g/> . </p><p> Для моєї розважнішої вдачі було особливо приємно знатися з ним <g/> , таким психічно відмінним <g/> , і ми сприятелювалися <g/> . Дотепний
doc#98 дотла в пожежах Харкова 1941 року <g/> . </p><p> ДПУ ( <g/> чи як воно тоді звалося <g/> ) було довго зацікавлене критичним наставлениям Догадька до радянської системи і його погано прихованим « <g/> націоналізмом <g/> »
doc#98 Усе тоді було ще чесне <g/> , сміливе і талановите <g/> .
doc#98 Так казав Новиченко <g/> , а було це шість десятиріч тому <g/> .
doc#98 кажуть у Галичині <g/> , не з видження <g/> , а з голосу — Догадькового <g/> . </p><p> Мені було три роки <g/> , коли почався дириґований російською чорносотеніциною відьомський шабаш навколо киянина Менделя Бейліса (
doc#98 Несамовито важко було спромогтися на позицію — в іншому контексті — Ромен Ролланового au dessus de la melee <g/> .
doc#98 А було б що казати <g/> , і легко <g/> .
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#98 Бо за безпанської волі й їх не було й не мало бути <g/> . </p>
doc#98 в'їлася в наш побут і наше мислення <g/> : хай мені буде погано <g/> , аби сусідові було гірше <g/> . Хто знає <g/> , якби Петлюра не воював із Скоропадським <g/> , може б <g/> ,
doc#98 справжнім <g/> ) у співпраці й приязні/змаганні з Шевченком <g/> . </p><p> Звісно <g/> , становище на Україні не було просте <g/> . Петербург переліплював українських аристократів і аристократів на російських дворян <g/> , а українські Грунта
doc#98 Були в моєму житті — небагато їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і Тетієвський Мишко <g/> .
doc#98 А тим часом виглядає <g/> , що <g/> , хоч непевне <g/> , вона є. І поза всі його сизокрилі орли не відмовимо Максимові Рильському права бути поетом і людиною <g/> , а Тичині подаруємо його « <g/> до 'дної ями <g/> » <g/> , а з почуттям сорому прослизнемо повз Івано-Микитенкові « <g/> сола на флейті <g/> » <g/> , спрямовані на ліквідацію Леся Курбаса ( <g/> речі <g/> , тепер майже цілком забуті <g/> , але забувати їх не слід було б <g/> ) <g/> . </p>
doc#99 із своїм майбутнім ахтанабілем сучасности <g/> , коли тюпали кіньми чи волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася
doc#99 волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не трасою <g/> , а старомодно — шляхом <g/> , у подібній
doc#99 Як тут не згадати похилого віком Бен Акібу з « <g/> Уріеля Акости <g/> » <g/> , призабутої трагедії призабутого тепер Карла Гуцкова <g/> : що б не траплялося <g/> , що б старий не бачив <g/> , на все він мав одну реакцію <g/> : « <g/> І це вже було <g/> !