This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 | Можна гаряче бажати <g/> : ах <g/> , якби я народився сто років раніше — це песимісти або консерватори <g/> ; сто років пізніше — це поступовці й оптимісти <g/> . |
doc#26 | Творчі одиниці завжди відриваються від « <g/> народу <g/> » <g/> , « <g/> народ <g/> » приймає їх пізніше — якщо приймає взагалі <g/> . |
doc#72 | <p> Не оминули чистки теж періодичні видання ( <g/> так “ <g/> Літопис революції <g/> ” припинив виходити 1933 р. <g/> , “ <g/> Історик-більшовик <g/> ” закрито в першій половині тридцятих років <g/> , “ <g/> Нову [ <g/> пізніше “ <g/> СОЦІАЛІСТИЧНУ <g/> ] громаду <g/> ” — 1933 р. <g/> , “ <g/> Життя і революція <g/> ” — 1933 р. <g/> , “ <g/> Червоний шлях <g/> ” — 1936 р. і т.д. <g/> ) <g/> , театри ( <g/> в жовтні 1933 р. розгромлено “ <g/> Березіль <g/> ” <g/> ) <g/> , кіно ( <g/> 1933 р. Довженка переведено з України в Москву <g/> , що потягло за собою відповідні наслідки <g/> ) <g/> . </p> |
doc#25 | З тих же причин він багато праці як редактор і порадник вклав анонімово в такі видання <g/> , як “ <g/> Українська граматика <g/> ” <g/> , “ <g/> Російсько-український словар <g/> ” Є.Тимченка <g/> , “ <g/> Український словар <g/> ” Б.Грінченка <g/> , брав жваву участь в організації київського археологічного з'їзду <g/> , Українського наукового товариства в Києві <g/> , у редагуванні “ <g/> Киевской старины <g/> ” <g/> , Записок Українського наукового товариства в Києві <g/> , а пізніше “ <g/> України <g/> ” <g/> . </p> |
doc#100 | Тоді було оновлення літератури <g/> , що відгукнулося і в « <g/> празькій школі <g/> » 20-х років <g/> , і геть пізніше <g/> … </p> |