Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 Усе <g/> , що не було цар <g/> , було народ <g/> .
doc#94 Усе <g/> , що не було цар <g/> , було народ <g/> .
doc#94 « <g/> Народ <g/> » ставав матеріялом для маніпуляцій <g/> , розумових під пером офіційних борзописців і поліційних у чорних воронах і ешельонах у Заполяр'я. Абстрактним було поняття держави <g/> , а ще абстрактнішим стало поняття народу <g/> .
doc#94 Актом деіндивідуалізації було розкуркулення куркулів <g/> , умасовлення письменників <g/> , мало не кожний державний акт був спрямований на вбивство особи <g/> .
doc#94 Під час війни він був працівником радіо <g/> , що було знаряддям Муссоліні <g/> , він виступав проти Америки <g/> .
doc#95 ( <g/> Поїхати до обох <g/> , Харкова й Львова <g/> , я не міг <g/> , треба було вибирати <g/> .
doc#95 Власне <g/> , прудів цих було два <g/> , і саме тут вони зустрічалися — український з заходу і російський з півночі <g/> .
doc#95 Я сам мав честь жити на такій « <g/> цеховій <g/> » вулиці — Римарській <g/> , хоч ні одного лимаря там у нашому столітті вже не було <g/> . </p>
doc#95 Кліо <g/> , музу історії <g/> , звичайно малюють із сувоєм пергаменту <g/> ; у Харкові її треба було б озброїти ще терезами <g/> , щоб вона зважила і значущість двох культур і мов і зважилася б <g/> , якою мовою їй писати <g/> .
doc#95 Але приємно мені було — Харків зустрічав мене своїм справжнім <g/> , глибинним <g/> , дружнім обличчям <g/> .
doc#95 Доповідь треба було читати експромтом <g/> , а я був смертельно стомлений від вражень і пересувань <g/> .
doc#95 Але було багато запитань <g/> , усних і письмових <g/> .
doc#95 Те <g/> , що було Харковом у мої дні <g/> , — тепер не більше <g/> , як третина міста <g/> .
doc#95 часів <g/> . </p><p> У театрах сезон тоді ще не відкрився <g/> , побачити будь-які вистави не можна було <g/> . І шкода <g/> , і добре <g/> , бо я був такий стомлений від зустрічей і
doc#96 Виглядає так <g/> , що українців у Ісландії нема й не було <g/> .
doc#96 центральна територія не залюднена і непридатна до залюднення <g/> , але вздовж берегів людність легко можна було б збільшити <g/> , одначе після війни Ісландія не прийняла ані хоч би одного <g/> , символічного
doc#96 Це викликало вибух гніву в тому ісландцеві <g/> , до якого було спрямоване запитання <g/> .
doc#96 Ісландці з гордістю думають і кажуть <g/> , що в них нема національних меншин <g/> , нема <g/> , і не було <g/> , й не буде національного або расового питання <g/> .
doc#96 Після того чужинців не було надто багато <g/> , але коли вони з'являлися <g/> , вони були колонізатори <g/> .
doc#96 Привабної чорноземлі й пшеничної рясноти на Ісландії не було <g/> .