This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 | Показалося <g/> , що не можна було знищити того <g/> , чим він запліднив мистецтво <g/> . |
doc#94 | Прометеєві можна було боротися з богами <g/> , і це не робило літературні твори такої теми відреченими й проклятими <g/> . |
doc#94 | Тут чи там вирине якийсь фанатик американсько-пуританського стилю або північноірляндського <g/> , запалять свої багаття гітлерівці в поставленій було на коліна Німеччині <g/> , але це все епізодичні явища <g/> , з якими інтелігенція й суспільство дають собі раду <g/> , хоч часом страшною ціною <g/> . |
doc#94 | Так було певніше <g/> . |
doc#94 | раю <g/> , без гнобительських кляс ( <g/> з інтелігенцією вже якось доводилося миритися <g/> , але їй було призначене місце прислужників <g/> ) <g/> , була ось-ось на виднокрузі <g/> , ще одне зусилля <g/> , два |
doc#94 | Та це зусилля не було легке й просте <g/> . |
doc#94 | Воно було мучеництвом <g/> . |
doc#94 | Треба було жертвувати свої неділі й свята <g/> , треба було вкорочувати своє життя надміром надсильної праці <g/> , гинути в боротьбі з підступними й всюдисущими « <g/> клясовими ворогами <g/> » <g/> , своєю кров'ю зрошувати землю прикордонь <g/> . |
doc#94 | Треба було жертвувати свої неділі й свята <g/> , треба було вкорочувати своє життя надміром надсильної праці <g/> , гинути в боротьбі з підступними й всюдисущими « <g/> клясовими ворогами <g/> » <g/> , своєю кров'ю зрошувати землю прикордонь <g/> . |
doc#94 | Навіть сучасні трагікомічні реабілітації <g/> , проваджені згори <g/> , не даються тим <g/> , хто чинив опір <g/> , навіть тим <g/> , хто просто тікав ( <g/> Хвильового <g/> , що офірував своє життя <g/> , реабілітують <g/> , його однодумця й спільника Аркадія Любченка <g/> , що втік 1941 року <g/> , далі тримають серед тих <g/> , кого не було <g/> , кого не згадують <g/> ) <g/> . |
doc#94 | йти назустріч своїм мукам і загибелі <g/> , активно себе руйнувати й нищити <g/> . </p><p> Функцією книги було пропагувати новітню версію юдео-візантійського комплексу <g/> , освячувати покірність <g/> , ентузіязм самознищення <g/> , славити новітніх Саваофа |
doc#94 | Книга ( <g/> й газета — додаток до книги <g/> , якого ще не було в юдео-візантійські часи <g/> ) була поставлена на службу цій новій релігії <g/> , в якій у суті речі було більше старого <g/> , ніж нового <g/> . |
doc#94 | Книга ( <g/> й газета — додаток до книги <g/> , якого ще не було в юдео-візантійські часи <g/> ) була поставлена на службу цій новій релігії <g/> , в якій у суті речі було більше старого <g/> , ніж нового <g/> . |
doc#94 | Правда тут <g/> , у Візантії Середньовіччя і в Візантії двадцятого століття <g/> , — не те <g/> , що було чи є <g/> , а те <g/> , чого вимагають інтереси держави <g/> . |
doc#94 | Що ж головне в новому і прастарому звізантійщеному трибі життя ( <g/> а скільки було тих Візантій перед Візантією — Вавилонів <g/> , Асирій і інших зажерливих імперій Сходу <g/> , Господи <g/> , аж згадати страшно <g/> ! |
doc#94 | Не людина супроти речей <g/> , як було передше <g/> , а держава супроти людини з речами <g/> . |
doc#94 | переставляє чи нищить невидима потужна рука держави <g/> . Держави <g/> . ДЕРЖАВИ <g/> . </p><p> Те <g/> , що було сутністю в імперії московських Іванів і Романових <g/> , втілилося згодом в організаційну систему есересерної імперії |
doc#94 | іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводирів оддав <g/> … </p><p> Передумовою справжньої зміни було б не тільки відкриття книжних спецфондів <g/> , — і то всіх <g/> , а не <g/> , |
doc#94 | . </p><p> « <g/> А як не в юрті <g/> , а де-небудь так <g/> , аби це там було <g/> , де він не хоче <g/> , то як це зветься <g/> ? » Туг ми не |
doc#94 | я — це не народ <g/> , уже тому що воно я <g/> ? </p><p> У цараті це було простіше <g/> . Був цар <g/> . Усе <g/> , що не було цар <g/> , було народ <g/> . |