Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 Я за цим стежити уже не встигаю <g/> …
doc#100 Я <g/> , відверто кажучи <g/> , навіть побоююся <g/> , що задум писати 5-томну « <g/> Історію української літератури <g/> » <g/> , за яку взявся Ваш Інститут <g/> , — дещо поспішний <g/> .
doc#100 Не ображайтеся за своїх колеґ <g/> , але Ви ще <g/> , мабуть <g/> , не готові внутрішньо <g/> , як фахівці <g/> , до цього <g/> .
doc#100 читати в пресі тут такі статті про еміґраційну літературу <g/> , яку ви повертаєте <g/> , що за голову можна вхопитися <g/> : спадщина Щербицького <g/> , тільки догори ногами <g/> ! Одна стаття про Є.
doc#100 Я тільки за гегелівським городничим — хай благословить Вас Бог <g/> , а я не винен <g/> … </p>
doc#100 Провінційність і псевдоромантичність тягнуться за нами ще довгим шлейфом <g/> .
doc#100 Досить <g/> , що за недавніх часів не можна було ваші енциклопедії взяти до рук <g/> : в тій того партійного діяча немає <g/> , а в іншій — іншого <g/> …
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#100 Але він останнім часом засів за літературознавчий стіл і має досить цікаві здобутки <g/> .
doc#101 І вже вкотре <g/> , слідом за Шевченком <g/> , замислюєшся <g/> , чому знову потрібен хтось <g/> , в цьому разі — гість з Америки <g/> , українець Ю. Шевельов <g/> , що вже кілька десятиліть живе за межами України <g/> , щоб змусити думку тих <g/> , хто живе в її межах <g/> , текти поза частокіл <g/> , поза дозволене русло <g/> , текти всеохопно <g/> , « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p>
doc#101 І вже вкотре <g/> , слідом за Шевченком <g/> , замислюєшся <g/> , чому знову потрібен хтось <g/> , в цьому разі — гість з Америки <g/> , українець Ю. Шевельов <g/> , що вже кілька десятиліть живе за межами України <g/> , щоб змусити думку тих <g/> , хто живе в її межах <g/> , текти поза частокіл <g/> , поза дозволене русло <g/> , текти всеохопно <g/> , « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p>
doc#101 Не треба забувати <g/> , що книжки виходять в такій кількості назв <g/> , що ніхто не може стежити за всіма літературами <g/> .
doc#101 Успіхи в цьому напрямі залежать від того <g/> , якого рівня ця література за світовими стандартами <g/> .
doc#101 Але щоб трохи себе виправдати <g/> , за останні чотири роки я був щороку на Україні <g/> .
doc#101 За таке твердження наші патріоти могли б мене і підвісити <g/> , але така наукова правда <g/> . </p>
doc#101 теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : За останні роки на Буковину <g/> , як і загалом на Україну <g/> , приїздить чимало людей із
doc#101 Вас <g/> ? І чому цього року Ви обрали для подорожі Буковину <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : За останні 4 роки я вже вп'яте на Україні <g/> , приїздив до Києва <g/> , Харкова <g/> ,
doc#101 Воювати з ним зсередини я не почував себе в силах <g/> , тому вирішив <g/> , що моє місце за кордоном <g/> , де можна говорити <g/> , що я хочу <g/> , і в науці <g/> , і в літературі <g/> .
doc#101 це може стосуватися мене <g/> . В суті справи це образ кожної творчої людини <g/> . </p><p> Я за демократію <g/> . Я сам не претендую на аполітичність <g/> ! Це неможливо <g/> , але добре пригадую
doc#101 Але й приймати те <g/> , що є <g/> , за абсолютну даність — теж не належить до розумних розв'язок <g/> .