Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Для запозичень з мови колоніального народу до мови народу-колонізатора характеристична перевага екзотизмів і слів <g/> , що позначають назви льокальних явищ <g/> , далі експресивних слів і висловів <g/> , уживаних у зниженому <g/> , простацьки-шорсткому стилі <g/> .
doc#60 Головна проблема сучасної української мови <g/> , це — проблема російських слів і слів <g/> , які приходять до української мови через російську мову <g/> .
doc#66 Але він постає тільки із слів Юди і почасти прочанина <g/> .
doc#40 Наука <g/> , що вивчає значущі частини слова і як слова відміняються <g/> , щоб припасуватися в говоренні до інших слів <g/> , називається морфологія <g/> . </p>
doc#40 Подеколи вони рекрутуються з прислівників і займенників ( <g/> що <g/> , як <g/> , ся <g/> , невже <g/> , тільки <g/> , саме <g/> ) <g/> ; поза тим типова для них властивість зліплюватися між собою <g/> , так само <g/> , як і приклеюватися до інших слів <g/> .
doc#72 Для перекладу російського внутренности знайдемо <g/> , окрім інших слів <g/> , такі вульґаризми <g/> , як скиндеї <g/> , бандури <g/> , бельбахи без жадного застереження <g/> .
doc#72 Загалом не набереться <g/> , мабуть <g/> , і десятка іншомовних слів <g/> , що зберегли звичну українську форму <g/> , як от адреса <g/> , пошта <g/> , Европа <g/> , тоді як по-російськи адрес <g/> , почта <g/> , Европа ( <g/> [ <g/> Jevropa <g/> ] <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Правопис іншомовних слів майже повністю змінено на російський <g/> .
doc#40 <p> Із словників чужих слів мають значення два <g/> : словник іншомовних слів Бойкова <g/> , Буйного <g/> , Калішевського й Трохи- менка ( <g/> Харків <g/> , 1932 <g/> ) і Словник чужих слів 3. Кузелі ( <g/> Чернівці <g/> , 1918 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Ще 1917 р. В. Самійленко <g/> , відомий поет <g/> , найвищим критерієм оцінки мови літературного твору вважав порівняння з тим <g/> , “ <g/> як говорить простолюдин середньоукраїнського діялекту <g/> ” <g/> , хоч і не цурався тих іншомовних слів <g/> , що не чужі мові “ <g/> кожного <g/> , навіть ( <g/> неписьменного <g/> ) селянина <g/> ” ( <g/> Самійленко 367 <g/> , 371 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Так від деяких коренів утворюється ціла ґрадація слів із значенням збірности — поодинокости — множинности <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> § 70. ЧАСТКИ </p><p> Частки <g/> , як і прийменники і сполучники <g/> , належать до допоміжних слів <g/> ; характеристичною ознакою часток <g/> , властивою тільки їм <g/> , є їхня властивість доліплюватися до мовних одиниць — слів або речень <g/> , надаючи їм певного відтінку <g/> , певного забарвлення <g/> , найчастіше модального <g/> , але не впливаючи на граматичні зв'язки слів <g/> .
doc#72 Основною методою в розробленні наукової й технічної термінології в широкому розумінні слова було збирання діялектних матеріялів і вибір “ <g/> влучних <g/> ” слів та виразів <g/> , щоб запровадити їх у вжиток або без зміни <g/> , або з модифікованим значенням ( <g/> напр <g/> .
doc#72 За задумом словник мав відбивати суто народну мову <g/> , без “ <g/> кованих <g/> ” слів <g/> , що стали з'являтися після 1870 р. Відповідно до цього словникові матеріяли черпалися з етнографічних записів <g/> , літературних творів <g/> , друкованих до 1870-их років <g/> , або й пізніше <g/> , якщо письменник належав до старшого покоління <g/> , та попередньо друкованих словників <g/> .
doc#72 Перевертаючи карти <g/> , Яновський робить самих “ <g/> очистителів <g/> ” української мови від “ <g/> націоналістичних <g/> ” слів націоналістами <g/> : </p><p> “ <g/> В їхніх [ <g/> націоналістів <g/> ] інтересах було називати різні слова націоналістичними <g/> , щоб вибити з літератури народний дух <g/> , щоб письменник перестав служити народові <g/> ” <g/> . </p>
doc#72 <p> На кінець двадцятих років багато “ <g/> незалежницьких <g/> ” слів так глибоко вкоренилося в мові <g/> , що й “ <g/> чистка <g/> ” лексики за Постишева і Хвилі їх не охопила <g/> .
doc#72 67 У часи <g/> , коли велося безоглядне полювання на все “ <g/> націоналістичне <g/> ” <g/> , а також згодом <g/> , чимало “ <g/> незалежницьких <g/> ” слів зазнало заборони <g/> , особливо якщо вони мали дублети спільні з російською мовою <g/> , наприклад <g/> : бігун — полюс <g/> , підсоння — клімат <g/> , людність — населення <g/> , низка — ряд <g/> , на тлі — на фоні та ін <g/> .
doc#72 Нападові на “ <g/> буржуазний націоналізм <g/> ” надано форми справжнього обвинувального акту з переліком сімох пунктів <g/> : 1 <g/> ) відкидання неологізмів революційної епохи <g/> ; 2 <g/> ) відкидання “ <g/> інтернаціональних <g/> ” слів <g/> ; 3 <g/> ) відкидання мовних складників <g/> , спільних з іншими мовами інших радянських республік <g/> , особливо російською <g/> ; 4 <g/> ) намагання прищепити мовні складники КЛАСОВО ворожого характеру <g/> ; 5 <g/> ) намагання через мову розповсюдити февдальну й буржуазну ідеологію <g/> ; 6 <g/> ) намагання запровадити штучні новотвори <g/> ; 7 <g/> ) викривлене тлумачення багатьох понять <g/> , зокрема політичних <g/> , економічних тощо <g/> . </p>