Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Що можна сказати словом чи реченням <g/> , говориться трьома <g/> .
doc#97 Тут усі слова зайві <g/> , крім « <g/> Назначение на Аральское море расценили как опалу <g/> » <g/> .
doc#97 Якби книжки Большакова мали доброго редактора <g/> , який повикидав би всі триплікації <g/> , всі зайві слова <g/> , обсяг книжки зменшився б на ЗО відсотків <g/> , а зацікавлення читачів відповідно б зросло <g/> .
doc#97 У певному сенсі текст Большакова не тільки <g/> , кажучи німецькими словами <g/> , Erzählung <g/> , оповідання <g/> , а і Ich-Erzählung <g/> .
doc#97 є зуби <g/> . </p><p> Здається <g/> , найкоротший шлях до образу Автора ( <g/> починаю тут писати це слово великою літерою <g/> , бо відтепер говориться тут не про Большакова тільки <g/> , а про синтетичний
doc#97 « <g/> Послання <g/> » в війонівському сенсі цього слова тут зформульоване в чотирьох рядках звернення до народів Кавказу в їхньому нерівному двобої з петербурзьким колосом <g/> , відтоді запальних <g/> , тепер хрестоматійних <g/> : </p><p> Борітеся — поборете <g/> , </p><p> Вам Бог помагає <g/> ! </p>
doc#97 У троєкнижжі Большакова про цей конфлікт ні слова <g/> , « <g/> Кавказ <g/> » не згадано ні разу <g/> .
doc#97 Але спершу двоє слів про <g/> , здавалося б <g/> , більше або й цілком приватно-біографічний аспект оренбурзько-аральських років <g/> .
doc#97 в непрестанных поисках <g/> » ( <g/> 1 <g/> , 265 <g/> ) <g/> ; « <g/> Великий врачеватель — родное слово <g/> » <g/> . І багато більше <g/> . </p><p> Ухил у спростачення словника й фразеології ( <g/> псевдодемократизація <g/> ,
doc#97 вказування читачеві <g/> , на що звернути увагу <g/> , кількома риторичними засобами-повтореннями — повторення того самого слова — подвоєння слова від запитання до тут-таки даної відповіді <g/> , виділення важливого друкарським підкресленням <g/> .
doc#97 на що звернути увагу <g/> , кількома риторичними засобами-повтореннями — повторення того самого слова — подвоєння слова від запитання до тут-таки даної відповіді <g/> , виділення важливого друкарським підкресленням <g/> . Наче автор увесь
doc#97 вагу в експозиції тоготипного героя в пізніших десятиріччях <g/> . </p><p> На закінчення годилося б мовити кілька слів про шевченкознавчі аспекти троєкнижжя <g/> . Бо про homo sovieticus Авторові написалося нехотячи <g/> , бо <g/> ,
doc#98 Але він і слова не вронив <g/> . </p>
doc#98 Не біймося стабуїзованого слова — кляси <g/> .
doc#98 В наші двадцяті роки заснувалися гурти вибраних ( <g/> вони прибрали ім'я В АПЛІТЕ — навіть у структурі назви був бунт — за нормою мав би бути ВАПЛ <g/> , без -іте <g/> ) <g/> , і спалахнула війна з егалітаризмом і примітивізмом <g/> , — якщо без єврейських слів — плужанством <g/> .
doc#99 А. Новиченко Київ <g/> , 10-11.02.1996 </p><p> КУДИ ПРОЛЯГАЄ ТРАСА </p><p> Мовознавці кажуть <g/> , що в поезіях Шевченка слово соловей ужито дев'ятнадцять разів <g/> , У Шевченкових епігонів ще частіше <g/> . У нашому сторіччі через
doc#99 Адже й саме слово « <g/> автостоп <g/> » має значення не тільки « <g/> зупиняти авто <g/> , щоб їхати <g/> » <g/> , а й « <g/> загальмувати авто <g/> » <g/> . </p>
doc#99 Це кінець епохи <g/> , втрата місця <g/> , де якось жилося <g/> , девальвація вартостей <g/> , слів <g/> , понять <g/> , захитання раси <g/> , нації <g/> , культури <g/> .
doc#99 Мабуть <g/> , свого часу таким революційним актом розсування від загального ( <g/> приміром <g/> , у житіях святих <g/> ) до індивідуального був плач Ярославни на мурах Путивля в « <g/> Слові о полку Ігоревім <g/> » <g/> , а потім інвективиплачі « <g/> Треносу <g/> » Мелетія Смотрицького <g/> .
doc#99 ) І робиться це без пози і без вульгарности <g/> , навіть із певною делікатністю <g/> , іцо чимсь нагадує іноді навіть Миколу Зерова з його вмінням закувати свої зойки в залізні рамки поетичної дисципліни ( <g/> поза тим поета <g/> , далекого від Забужко <g/> ) <g/> , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p>