Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 ; кількість стецьків помножилася <g/> , сьогодні вони проголошують незалежність <g/> , завтра дають їй гарбуза <g/> , ми моторизувалися <g/> , хоч і Біг дасть бензину <g/> , Уляна-Катерина стають окрай траси <g/> , а екзистенціяльна
doc#99 і Біг дасть бензину <g/> , Уляна-Катерина стають окрай траси <g/> , а екзистенціяльна проблема височить перед нами все нагальніше <g/> , і ми далі проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися ні
doc#99 Уляна-Катерина стають окрай траси <g/> , а екзистенціяльна проблема височить перед нами все нагальніше <g/> , і ми далі проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися ні до раю <g/> , якого ми
doc#99 ми далі проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися ні до раю <g/> , якого ми наче й не хочемо <g/> , ні до порядного пекла <g/> , — « <g/> а до того
doc#99 Ми породжуємо — значить <g/> , ми велика нація <g/> . </p>
doc#99 Ми породжуємо — значить <g/> , ми велика нація <g/> . </p>
doc#99 Ми пишаємося <g/> , що революція наша відбулася безкровно <g/> .
doc#99 цього вона не вміє <g/> . </p><p> Непомітно « <g/> Автостоп <g/> » переслизає з я і він на ми <g/> . Але чи все це зветься політикою <g/> ? При чому тут політика <g/> , — перепитають
doc#99 Так кінчається частина І. Частина ми <g/> .
doc#100 Катерина <g/> , чи то пак Оксана Забужко <g/> . </p><p> Нью-Йорк <g/> , липень 1993 </p><p> « <g/> СВІТ СПРИЙМЕ НАС ЛИШЕ МОДЕРНИМИ <g/> … » </p><p> Володимир Мельник <g/> : Юрію Володимировичу <g/> , вітаємо Вас знову на київській
doc#100 індивідуальні дослідження у таких фундаментальних працях <g/> , як « <g/> Історія української літератури <g/> » <g/> , в нас просто немає змоги <g/> , тобто авторів <g/> . Я не одважуся сказати <g/> , що в Україні
doc#100 Провінційність і псевдоромантичність тягнуться за нами ще довгим шлейфом <g/> .
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 Від чого б застерегти нас хотіли <g/> ? </p>
doc#100 Нас усіх <g/> , Україну <g/> , ось-ось лише відкривають <g/> .
doc#100 А що ми можемо показати « <g/> візитною карткою <g/> » тому світові <g/> , зокрема в літературі <g/> ?
doc#100 Світ сприйме нас лише модерними <g/> , лише на тому рівні <g/> , на якому він існує сам <g/> .
doc#100 А модернізм у нас був на початку століття нинішнього <g/> , він мав свої відмінності від центральноєвропейського <g/> , але саме ним і зацікавилися в інших країнах <g/> : Стефаник і Коцюбинський перекладалися тоді в Европі <g/> .