Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 народу — чи це мало <g/> ? Воістину вчитися нам і вчитися у фінів <g/> . І фіни мріють про велику
doc#84 Вірменією не були ні грою <g/> , ні помилкою <g/> . Калмики нам теж потрібні <g/> . Це знав Хвильовий <g/> . Це відчувала
doc#84 штабу <g/> . І наша національна гордість <g/> , яку нам треба плекати <g/> , плекати й плекати <g/> , не ростиме з
doc#84 інших різного кольору шкури народів <g/> . Судилося нам бути не тільки Европою <g/> , а і Азією <g/> . Судилося бути
doc#85 знімаються новими диктатурами <g/> . Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно
doc#85 нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то нам залишається хіба запропонувати нашому
doc#85 дощі <g/> , а старі не розвиваються послідовно <g/> . Коли нам кажуть <g/> : « <g/> Розвиток мистецтва часто-густо йде
doc#85 теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би нам завести осібну частину <g/> : Історія пропавших
doc#85 » до питання про « <g/> матеріялізм <g/> » <g/> . І коли факти нам довели <g/> , що діялектика як своєрідна зміна
doc#85 з матеріялізмом не має <g/> , то до матеріялізму нам доведеться поставитися інакше <g/> . </p><p> 2. МАТЕРІАЛОМ
doc#85 вже нема за що <g/> , що ці проблеми позірні <g/> . Такою нам здається тепер історія багатьох
doc#85 . Суть неспроможности матеріялістів <g/> , пишуть нам <g/> , « <g/> не в тому <g/> , що вони невлучно вивчають життя <g/> , а в
doc#85 питання випливає й підхід до мистецтва <g/> . Коли нам кажуть <g/> : « <g/> Мистецтво — не відбиття й не
doc#85 з його провідною думкою <g/> . Але коли далі нам заперечують можливість причинового підходу
doc#85 » <g/> , якби на світі не було Донцова <g/> ? Якби нам сказали <g/> , що завдання мистецтва — не тільки
doc#85 , ми б погодилися беззастережно <g/> . Коли б нам сказали <g/> , що мистецтво ніколи не є просто
doc#85 , то в нас ніколи не було б мистецтва <g/> » <g/> . Але коли нам кажуть <g/> , що жадним елементом <g/> , жадною цяточкою <g/> ,
doc#86 ці леґенди <g/> , коли за позірністю наших бажань нам розкривають те <g/> , що справді було <g/> . Одначе факти
doc#87 сорок-п'ятдесят років — і література лишає нам нове свідчення про Харків <g/> . Не дивно <g/> , що цього
doc#89 » <g/> , й « <g/> Оповідання про переможців <g/> » не видаються нам вдалими творами своїх авторів <g/> ; але зовсім не