This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 | народу — чи це мало <g/> ? Воістину вчитися | нам | і вчитися у фінів <g/> . І фіни мріють про велику |
doc#84 | Вірменією не були ні грою <g/> , ні помилкою <g/> . Калмики | нам | теж потрібні <g/> . Це знав Хвильовий <g/> . Це відчувала |
doc#84 | штабу <g/> . І наша національна гордість <g/> , яку | нам | треба плекати <g/> , плекати й плекати <g/> , не ростиме з |
doc#84 | інших різного кольору шкури народів <g/> . Судилося | нам | бути не тільки Европою <g/> , а і Азією <g/> . Судилося бути |
doc#85 | знімаються новими диктатурами <g/> . Коли | нам | заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно |
doc#85 | нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то | нам | залишається хіба запропонувати нашому |
doc#85 | дощі <g/> , а старі не розвиваються послідовно <g/> . Коли | нам | кажуть <g/> : « <g/> Розвиток мистецтва часто-густо йде |
doc#85 | теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би | нам | завести осібну частину <g/> : Історія пропавших |
doc#85 | » до питання про « <g/> матеріялізм <g/> » <g/> . І коли факти | нам | довели <g/> , що діялектика як своєрідна зміна |
doc#85 | з матеріялізмом не має <g/> , то до матеріялізму | нам | доведеться поставитися інакше <g/> . </p><p> 2. МАТЕРІАЛОМ |
doc#85 | вже нема за що <g/> , що ці проблеми позірні <g/> . Такою | нам | здається тепер історія багатьох |
doc#85 | . Суть неспроможности матеріялістів <g/> , пишуть | нам | <g/> , « <g/> не в тому <g/> , що вони невлучно вивчають життя <g/> , а в |
doc#85 | питання випливає й підхід до мистецтва <g/> . Коли | нам | кажуть <g/> : « <g/> Мистецтво — не відбиття й не |
doc#85 | з його провідною думкою <g/> . Але коли далі | нам | заперечують можливість причинового підходу |
doc#85 | » <g/> , якби на світі не було Донцова <g/> ? Якби | нам | сказали <g/> , що завдання мистецтва — не тільки |
doc#85 | , ми б погодилися беззастережно <g/> . Коли б | нам | сказали <g/> , що мистецтво ніколи не є просто |
doc#85 | , то в нас ніколи не було б мистецтва <g/> » <g/> . Але коли | нам | кажуть <g/> , що жадним елементом <g/> , жадною цяточкою <g/> , |
doc#86 | ці леґенди <g/> , коли за позірністю наших бажань | нам | розкривають те <g/> , що справді було <g/> . Одначе факти |
doc#87 | сорок-п'ятдесят років — і література лишає | нам | нове свідчення про Харків <g/> . Не дивно <g/> , що цього |
doc#89 | » <g/> , й « <g/> Оповідання про переможців <g/> » не видаються | нам | вдалими творами своїх авторів <g/> ; але зовсім не |