Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 назвати цю фабрику безідейного й безстильового чтива « <g/> величчю світової літератури <g/> » <g/> ? <g/> ! </p><p> Достоєвський писав про Дюма <g/> : « <g/> Саме тому Дюма і не мистець <g/> , що він не може
doc#89 А Гоголь писав <g/> : « <g/> Коли весь світ настроювався під Байрона <g/> , це не було смішно <g/> ; у цьому прагненні було навіть щось втішне <g/> .
doc#92 Він писав про трудності для « <g/> без'язиких <g/> » в Америці ( <g/> я тоді не знав <g/> , що це було з власного досвіду <g/> , він не опанував англійської мови для розмов і викладів до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард фактично не мав іншого кандидата на лектора російської мови <g/> , Гарвард у ті роки волів не брати на працю жінок <g/> , Гарвард дістав величезну пожертву на розбудову слов'янських студій <g/> .
doc#92 Він рідко писав рукою <g/> .
doc#92 Потім він ніби згадував про свою засаду <g/> , і короткий час знову писав окремо поставленими літерами <g/> .
doc#92 прийняти завваги другого типу означало б зректися того головного <g/> , заради чого я свою працю писав <g/> , ба більше <g/> , — того <g/> , що було провідним у всій моїй науковій діяльності
doc#92 Він писав їх усі в суперлятивних формулах <g/> , не гребуючи ніякими гіперболами <g/> .
doc#92 . Першим з них був лист Стендер-Петерсена <g/> , датований 10 жовтня 1962 року <g/> . </p><p> Стендер-Петерсен писав мені про події на московському засіданні Міжнародного комітету славістів <g/> . Поскільки його лист для мене
doc#92 Тут я вже писав про те <g/> , як Л. розгромив книгу Поповіча з історії сербо-хорватської мови і виправдовував далеко не академічний тон своєї рецензії тим <g/> , що Поповіч мав недобру біографію <g/> .
doc#92 Брутальністю тону ця рецензія перевищувала все <g/> , що він перед тим писав <g/> .
doc#92 До Тарановського він писав <g/> : </p><p> « <g/> Ті <g/> , хто знає автора <g/> , казали мені <g/> , що не були здивовані ні хамським тоном рецензії <g/> , ні її некомпетентністю <g/> , ні навіть доволі ницим доносом щодо допомоги <g/> , яку </p><p> Шевельов дістав на видання книжки ( <g/> між іншим <g/> , А. не міг не знати <g/> , що ці 2000 долярів були дані як позика <g/> , що вже майже виплачена <g/> , бо книжка добре розходиться <g/> ) <g/> .
doc#92 Він писав про « <g/> принизливі вето <g/> » <g/> , накидувані радницями <g/> , і про те <g/> , що самий принцип національних комітетів <g/> , теж накинений радницями <g/> , веде до таких вето <g/> .
doc#92 Коли я зустрів у Москві великого вченого й чудову людину <g/> , покійного Булаховського <g/> , він казав мені з огидою про гітлерівські статті Шевельова <g/> , а я <g/> , спираючися на брехливі запевнення Шевельова <g/> , що він ніколи не писав таких статтів <g/> , намагався переконати Булаховського <g/> , що його відомості мусять бути хибні <g/> .
doc#92 Кембріджі <g/> . </p><p> Я ніколи не казав <g/> , що « <g/> забув <g/> » про те <g/> , що писав статті в свої харківські піднімецькі роки для місцевої газети <g/> . Я тільки казав <g/> , що
doc#92 Про це я тут уже писав <g/> . </p>
doc#92 На честь Якобсона треба сказати <g/> , що сам він таких рецензій не писав <g/> .
doc#93 «Ґардієн <g/> » писав про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе порівняв з Лоренсом Олів’є. ( <g/> Всі цитати з чисел газет з 22 серпня <g/> .
doc#93 Шекспір <g/> , як відомо <g/> , писав <g/> , сказати б <g/> , абстрактний діялог <g/> , ледве зазначаючи місце дії й зовсім не зазначаючи дій і вчинків своїх героїв <g/> .
doc#93 ) </p><p> Едінбурґ <g/> , серпень 1979 — Нью-Йорк <g/> , вересень 1979 </p><p> ПОСТСКРИПТУМ 1989. Як я міг знати <g/> , що <g/> , коли я писав цей нарис <g/> , уже існував фільм Юрія Іллєнка « <g/> Вечір на Івана Купала <g/> » <g/> , що його цензори з яловими душами сховали були в неприступних сейфах київської кінофабрики й не пустили до глядача <g/> .
doc#94 Він писав і видавав книжки <g/> .