Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Чотири роки <g/> винищували <g/> ” таким чином українську мову <g/> <g/> .
doc#72 1919 року <g/> всі місцеві мови проголошуються рівноправними <g/> ” ( <g/> <g/> Собрание узаконений <g/> ” 1919 <g/> , 23 <g/> , ст <g/> .
doc#72 Якщо оминути брутальну лайку виступів Постишева <g/> , то кампанію на трохи вищому професійному рівні розпочав Хвиля статтею в “ <g/> Комуністі <g/> ” з 4 квітня 1933 року <g/> За більшовицьку пильність на фронті творення української радянської культури <g/> ” ( <g/> передрукована в “ <g/> Мовознавстві <g/> ” 1934,1 <g/> ) <g/> .
doc#65 <p> Три роки <g/> Мовознавство <g/> ” існувало <g/> , містячи час від часу чесну наукову статтю між куди більшим числом матеріялів без наукового значення <g/> .
doc#72 Щоб зрівноважити вплив ВАПЛіте і МАРСу <g/> , творено нові “ <g/> пролетарські <g/> ” організації під крилом партії <g/> : у 1926 році <g/> Молодняк <g/> <g/> , що його підкреслено вітав Л. Каганович на X з'їзді КП ( <g/> б <g/> ) У в листопаді 1927 року ( <g/> <g/> Будівництво <g/> ” 152 <g/> ) <g/> ; у січні 1927 р. ВУСПП — Всеукраїнську спілку пролетарських письменників <g/> .
doc#72 Особливо значущі були декрети ВУЦВКу й Раднаркому з ЗО квітня 1925 року <g/> Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату <g/> ” та декрет Раднаркому з 16 липня того ж року “ <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> ” ( <g/> <g/> Збірник узаконень <g/> ” ч. 26 <g/> , 6 червня 1925 <g/> , 202 і далі <g/> ; ч. 56 <g/> , 10 серпня 1925 <g/> , 653 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Особливо значущі були декрети ВУЦВКу й Раднаркому з ЗО квітня 1925 року “ <g/> Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату <g/> ” та декрет Раднаркому з 16 липня того ж року <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> ” ( <g/> <g/> Збірник узаконень <g/> ” ч. 26 <g/> , 6 червня 1925 <g/> , 202 і далі <g/> ; ч. 56 <g/> , 10 серпня 1925 <g/> , 653 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Цю досить сумнівну тезу включено у програмовий партійний документ <g/> : тези пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У в червні 1926 року <g/> Про підсумки українізації <g/> <g/> .
doc#72 1923 року <g/> Просвіта <g/> ” мала чотири філії і 82 читальні поза Ужгородом <g/> , на 1934 р. — відповідно 10 і 230. При “ <g/> Просвіті <g/> ” існував український театр ( <g/> Руський народный театр <g/> , 1921-1929 <g/> ) <g/> , хор тощо ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2371 <g/> ) <g/> ; з 1928 р. “ <g/> Просвіта <g/> ” утримувала “ <g/> Народный дом <g/> ” в Ужгороді <g/> .
doc#65 Наводиться <g/> , приміром <g/> , цитата з Білодіда про “ <g/> чотиритомний словник Академії Наук <g/> <g/> , готований у 20—30-х роках <g/> під керівництвом відомого вченого А. Ю. Кримського <g/> <g/> , хоч з цього словника вийшло лише три томи <g/> , а четвертий був знищений у друку <g/> ; і що з трьох виданих томів один був навіть офіційно під редакцією не Кримського <g/> , а Сергія Єфремова <g/> . </p>
doc#62 Коли навіть нагодувати людей тепер <g/> , голод спалахне за кілька років <g/> ” ( <g/> 1892 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Напівофіційне видання Академії Наук УРСР ( <g/> <g/> Радянська Україна за 20 років <g/> <g/> , Київ 1937 <g/> , ст <g/> .
doc#72 десь за літа 1925 року <g/> <g/> .
doc#100 І <g/> , не вникнувши у суть справи <g/> , вони заволали <g/> : « <g/> Немає місця Шевченкові в незалежній Україні <g/> » <g/> : « <g/> В Інституті його імені влаштовуються судилища над Шевченком <g/> » — і пішло <g/> , поїхало <g/> , чисто тобі 30-ті роки <g/> </p>
doc#98 Хто знає <g/> , якби Петлюра не воював із Скоропадським <g/> , може б <g/> , інакше склалася наша історія 1918— 1920 років <g/> </p>
doc#81 Мені пригадався Київ моїх перших відвідин <g/> , десь 1926 року <g/>