Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 Ганцов <g/> , Курило <g/> , Бузук брали участь у праці празького міжнародного конгресу славістів у 1929 році <g/> .
doc#72 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя ( <g/> Luskyi 177 <g/> , Сталін 367 <g/> ) <g/> .
doc#74 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя <g/> .
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#72 Тому автор вдається до самокритики <g/> , картає себе за недостатність ( <g/> але не за невідповідність <g/> ) підходу в 1930 році <g/> .
doc#72 Обвинувачення в “ <g/> націоналістичному ухилі <g/> ” М. Равича-Черкаського </p><p> — першого офіційного історика КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , єврея з походження <g/> , — в роках 1923- 24 ( <g/> Майстренко 101 <g/> ) <g/> ; переслідування М. Хвильового <g/> , з ініціятиви самого Сталіна <g/> , у 1925 році <g/> ; розгром редакції " <g/> Червоного шляху <g/> ” <g/> , члени якої майже всі були партійні <g/> , в 1926 році ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 101 <g/> ) <g/> ; вислання Шумського і Гринька в Росію 1926-27 років <g/> ; ліквідація історика М. Яворського та його школи в 1930 році ( <g/> Полонська 1.66 <g/> ) <g/> , — це тільки деякі заходи <g/> , застосовані державою <g/> , а було їх багато більше <g/> .
doc#74 Яворського та його школи в 1930 році <g/> , [ <g/> 80 <g/> ] - це тільки деякі заходи <g/> , застосовані державою <g/> , а було їх багато більше <g/> .
doc#72 <p> — 14 ( <g/> 5 з Волині <g/> ) і 5. Зменшення числа українських парляментарів пояснюється польською політикою терору супроти українців — так званою пацифікацією — в 1930 році і зміною конституцій й виборчих законів у 1935 р. З наведених чисел ясно <g/> , що українська репрезентація ( <g/> на додаток часто неодностайна <g/> ) була надто мала <g/> , щоб помітно впливати на польське законодавство <g/> .
doc#72 В Артемівську на Донбасі навіть у 1930 році 44,2 % службовців ( <g/> 3.681 з 8.323 <g/> ) цілковито іґнорували вимогу українізації <g/> , а 796 осіб ДОМОГЛИСЯ офіційного звільнення ВІД неї <g/> .
doc#74 В Артемівську на Донбасі навіть у 1930 році 44,2% службовців ( <g/> 3681 з 8323 <g/> ) цілковито іґнорували вимогу українізації <g/> , а 796 осіб домоглися офіційного звільнення від неї <g/> .
doc#72 Скрипник ( <g/> 212 <g/> ) говорить <g/> , що в 1931 році українські назви видань виносили 65,3 % загального числа <g/> , але наклад їх був 77 % <g/> , що ясно вказує на масові тиражі пропаґандивних брошур <g/> .
doc#74 [ <g/> 51 <g/> ] Скрипник говорить <g/> , що в 1931 році українські назви видань виносили 65,3% загального числа <g/> , але тираж їх був 77% <g/> , що ясно вказує на масові тиражі пропаґандивних брошур <g/> .
doc#72 українців заарештовано <g/> ; 1930 року в місяці пацифікації <g/> , що особливо буяла по селах <g/> , де руйновано читальні “ <g/> Просвіти <g/> ” <g/> ; тоді ж таки розпущено й заборонено організацію молоді " <g/> Пласт <g/> ” <g/> , закрито кілька українських гімназій <g/> ; і в 1938 році <g/> .
doc#20 Я не знав <g/> , які там були обставини <g/> , але в 1940 році я бачив його як осередок українськости <g/> , і в мене існувала певність <g/> , що там не пропадемо фізично і знайдемо своїх <g/> .
doc#81 Як у 1940 році <g/> , Львів був осередком українськости <g/> , і в мені існувала певність <g/> , що там не пропадемо фізично і знайдемо своїх <g/> .
doc#81 Принагідно я бачив його в міській управі <g/> , на вокзалі в день евакуації з Харкова в 1943 році <g/> .
doc#101 Під час війни <g/> , <g/> , у 1943 році <g/> , я був недалеко звідси — у Заліщиках <g/> , але потрапити до Чернівців тоді не довелось <g/> .
doc#84 У 1943 році в Києві я вперше почув німецьке радіо для тубільного населення обсадженого райхскомісаріяту України <g/> . </p>
doc#101 були перші кроки на Заході <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Я виїхав з Харкова у 1943 році з цілком виразним бажанням вийти зі сфери радянського впливу <g/> . Я свідомо хотів знайти таке
doc#88 Доказом цього може бути хоча б вимога безумовної капітуляції <g/> , поставлена німцям у 1945 році <g/> .