Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#88 Розколовся — це значить <g/> : зізнався у всьому <g/> , чого від нього вимагали слідчі <g/> , байдуже <g/> , чи це відповідало дійсності <g/> , чи ні <g/> .
doc#88 Особливо важко було вчитися поза Росією <g/> , адже в Україні <g/> , наприклад <g/> , за програмою належало не лише відректися від самого себе як особистости <g/> , а також як представника народу <g/> , чого ніхто не вимагав у Москві чи Петербурзі <g/> .
doc#88 Те <g/> , з чого сміявся Тургенев <g/> : « <g/> Деякі молодці навіть російську науку винайшли <g/> : у нас <g/> , кажуть <g/> , двічі два також чотири <g/> , але виходить якось з більшим розмахом <g/> » <g/> , мали якнайкраще виявляти представники неросійських і ворожих Росії народів <g/> .
doc#88 Через те <g/> , що професорам не можна було довіряти <g/> , лекції практично відмінили <g/> , запанували « <g/> лябораторні методи <g/> » <g/> : студенти отримували теми <g/> , опрацьовували їх в інституті ( <g/> у жадному разі не вдома <g/> ) у заздалегідь визначені години <g/> , після чого читали свої роботи на лекційних зібраннях <g/> .
doc#89 Не можна вимагати <g/> , щоб у творі було те <g/> , чого раптом захотілося критикові <g/> .
doc#89 І коли критика вгляду в своєму намаганні показати <g/> , як і для чого зроблений той чи той літературний твір <g/> , наближається до науки <g/> , то в цій витонченій і наскрізь умовній грі у відсутність-присутність особи критика вона стає твором мистецтва <g/> , особливим його жанром <g/> . </p>
doc#90 Багато <g/> , багато чого <g/> , — замислившись <g/> , продовжує майор <g/> .
doc#91 Можна думати тільки про я к і про скільки <g/> , але ніколи — про що <g/> , і чому <g/> , і для чого <g/> .
doc#91 Мені скажуть <g/> : чого схотіли <g/> .
doc#92 Якобсон був порядно напідпитку й казав дещо таке <g/> , чого він <g/> , може <g/> , не говорив би тверезий <g/> .
doc#92 комплексами самозвеличення <g/> . </p><p> Але прийняти завваги другого типу означало б зректися того головного <g/> , заради чого я свою працю писав <g/> , ба більше <g/> , — того <g/> , що було провідним у
doc#92 Болгарська політична поліція <g/> , напевне <g/> , радо надала йому потрібне приміщення і все те інше <g/> , чого він міг потребувати <g/> .
doc#92 Я ні з чим не змагався і ні проти чого не протестував <g/> .
doc#92 учневі й другові <g/> , до якого я відчуваю найбільшу прив'язаність і приязнь <g/> » <g/> . </p><p> Багато чого в цьому повному зненависти листі читач легко оцінить правильно в світлі попереднього тексту цих спогадів
doc#93 по самі вінця на дальших виставах <g/> . </p><p> Інша справа <g/> , що рецензенти не зрозуміли багато чого <g/> , може <g/> , навіть головного <g/> . Насамперед <g/> , — горбатого могила виправить <g/> , — «
doc#93 Грушин брат із дружиною <g/> , втілення розледачілої млости <g/> , в рамці з грубо розмальованих фруктів і квітів <g/> , наче на дешевій фотографії вуличного фотографа <g/> , — іронічна квінтесенція сільської псевдоідилії <g/> , подібне до чого ми бачили і в « <g/> Малахії <g/> » і в « <g/> Диктатурі <g/> » ( <g/> Параня і Гусак <g/> ) <g/> .
doc#94 Правда тут <g/> , у Візантії Середньовіччя і в Візантії двадцятого століття <g/> , — не те <g/> , що було чи є <g/> , а те <g/> , чого вимагають інтереси держави <g/> .
doc#94 Чи українське козацтво будь-коли вживало цього слова в такому значенні — і в якому саме воно його вживало <g/> , — річ сумнівна <g/> , але дослідити це мали б історики <g/> , чого <g/> , скільки знаю <g/> , досі не зроблено <g/> .
doc#94 що народилося на « <g/> певній території <g/> » <g/> , і <g/> , либонь <g/> , і багато ще чого <g/> , — слово це ніби спеціяльно утворене <g/> , а справді склалося в конкретних обставинах історії
doc#96 Архітектори знають <g/> , що буде коло чого <g/> , а тим часом серед чистого поля виростає концертова заля й великий готель або торговельний центр <g/> , ізольований від світу <g/> , а все це віддалі <g/> .