Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 Одне слово <g/> , я вже релікт <g/> .
doc#101 1993 року Буковину відвідав професор Колумбійського університету з Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення <g/> , один з найвищих авторитетів української гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто
doc#101 Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення <g/> , один з найвищих авторитетів української гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто вводив здобутки національного творчого духу в німецькомовне та
doc#101 Детальніше довідатися про стосунки « <g/> людина-імперія <g/> » цікавий читач міг би із спогадів Ю. Шевельова « <g/> Мої зустрічі з Романом Якобсоном <g/> » ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1994,4. 12 <g/> ) <g/> , на тлі яких ще більш контрастно і ще з більшою повагою даються до сприйняття й суто наукові монографії <g/> , й надзвичайно особисті й оригінальні підходом і вирізненням проблем літературознавчі огляди <g/> , статті <g/> , есеї <g/> , рецензії <g/> , яких одна збірка — « <g/> Третя сторожа <g/> » — вийшла у Києві 1993 року <g/> .
doc#101 Із наших тодішніх розмов хочу навести лише одну деталь <g/> : після відвідання Юріївської церкви у Чернівцях <g/> , в якій збереглися фрески з XVIII ст <g/> .
doc#101 Не густо й на тих <g/> , хто не один раз встиг побувати в Сучаві та інших містах сусідньої Румунії і знає не лише про валютні курси <g/> , а й про унікальні православні храми в Драгомирні <g/> , Гуморі <g/> , Молдавиці <g/> , Сучевиці <g/> , Тиргу Немці <g/> , Воронці <g/> , позначені в міжнародних туристичних путівниках і так мало відомі тим <g/> , хто й культурно <g/> , й просторово перебуває близько до них <g/> .
doc#101 Розум каже одне <g/> , а серце каже інше <g/> .
doc#101 Але якщо говорити не про шумовиння <g/> , не про гасла одного дня — гасла кон'юнктурні <g/> , так би мовити <g/> , — думаю <g/> , що якоюсь мірою я був заанґажований в політику уже тим <g/> , що писав про літературу <g/> , про мистецтво <g/> , навіть про мову <g/> , так що не виконав поради своєї матері — до кінця <g/> , принаймні <g/> .
doc#101 Був період <g/> , коли я взагалі принципово не писав ні одного рядка по-російськи <g/> .
doc#101 З одного боку <g/> , чи справді цей міт створюється <g/> ?
doc#101 Треба <g/> , з одного боку <g/> , бути свідомим мітологічного або <g/> , краще сказати <g/> , мітологемного характеру і треба боротися з перебільшеннями такого характеру <g/> , але не варто зовсім відкидати такі речі <g/> .
doc#101 І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> , звичайно <g/> ) <g/> , але одна з причин <g/> , чого я ніколи не вважав себе за політика <g/> , бо це передусім справа конкретних заходів <g/> .
doc#101 І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> , звичайно <g/> ) <g/> , але одна з причин <g/> , чого я ніколи не вважав себе за політика <g/> , бо це передусім справа конкретних заходів <g/> .
doc#102 Свідомо наводжу цей докладний список публікацій ( <g/> дві з яких — рецензії <g/> , одна — посмертна згадка <g/> , решта — мовознавчого нахилу <g/> ) <g/> , бо <g/> , власне <g/> , вони й стали причиною обвинувачень вченого у коляборації <g/> . </p>
doc#102 Правдоподібно <g/> , цьому прислужився О. Гончар <g/> , який після першої зустрічі з Ю. Шевельовим пустив у люди ще одну малоймовірну версію про « <g/> народню пошту <g/> » <g/> .
doc#102 І для чого — це було 40 років тому <g/> , що від цього зміниться <g/> , якщо ми почнемо тепер закидати один одному якісь <g/> …
doc#102 І для чого — це було 40 років тому <g/> , що від цього зміниться <g/> , якщо ми почнемо тепер закидати один одному якісь <g/> …
doc#102 безумовно <g/> , найкращий з усіх студентів <g/> , що я мав у Газетному технікумі <g/> , й один з кращих в університеті <g/> . Він був дуже здібний <g/> . Але я можу подати один
doc#102 Але я можу подати один такий маленький деталь <g/> , який Вам скаже про певні риси його характеру <g/> .
doc#102 Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p>