Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 судилища над Шевченком <g/> » — і пішло <g/> , поїхало <g/> , чисто тобі 30-ті роки <g/> </p><p> Але <g/> , хай те залишиться для пам'яті нащадкам <g/> . Та багато кому й модернізм коле очі
doc#100 Звичайно ж <g/> , не про Шевченка мовиться чи Франка й Лесю Українку Але й їх мало знають у світі <g/> , не заплющуймо на це очі <g/> .
doc#100 Але він останнім часом засів за літературознавчий стіл і має досить цікаві здобутки <g/> .
doc#101 Але щоб трохи себе виправдати <g/> , за останні чотири роки я був щороку на Україні <g/> .
doc#101 Але моє місце в еміграції визначити дуже важко <g/> .
doc#101 Але <g/> , певна річ <g/> , коли трапляються явища спрощення <g/> , примитивности і т. д. <g/> , то мимоволі реакція така <g/> , що краще від цього відійти <g/> .
doc#101 я його здійсню <g/> , чи ні — це <g/> , знову-таки <g/> , не мені судити <g/> . </p><p> Але в українській еміграції це означає ізолювання від багатьох і багатьох <g/> , навіть колег <g/> , а
doc#101 Так що елементи цього є. Але я не дійшов вершини Евересту і не прагнув сам на ній бути <g/> .
doc#101 Але якщо говорити не про шумовиння <g/> , не про гасла одного дня — гасла кон'юнктурні <g/> , так би мовити <g/> , — думаю <g/> , що якоюсь мірою я був заанґажований в політику уже тим <g/> , що писав про літературу <g/> , про мистецтво <g/> , навіть про мову <g/> , так що не виконав поради своєї матері — до кінця <g/> , принаймні <g/> .
doc#101 Але <g/> , повторюю <g/> , організаційно ніколи не був зв'язаний ні з ким <g/> , так що коли хочете називати це Еверестом — то добре <g/> , нехай це буде Еверест <g/> , це тільки маленький пагорбок <g/> . </p>
doc#101 Але далеко це не вичерпує <g/> , звичайно <g/> , суті Харкова і так само це не вичерпує проблеми молодої людини <g/> , яка виростає в умовах Харкова <g/> .
doc#101 Але це було ще в роки <g/> , коли я був підлітком <g/> .
doc#101 Але якраз в ті роки <g/> , коли вчився ( <g/> 1927— 1931 <g/> ) <g/> , університет був на якихось 80 % український і щодо складу студентів <g/> , і щодо мови навчання <g/> , і щодо програми <g/> .
doc#101 Але Ваша друга половина питання — чи тут не твориться міт <g/> , знову ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> .
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 Але <g/> , як казав колишній недавній ще батько народів <g/> , нація все-таки існує <g/> , і існують якісь риси її <g/> , які не можна відкидати <g/> .
doc#101 Але все <g/> , що буде намагатися пришпилити їх <g/> , думаю <g/> , приречене на невдачу <g/> . </p>
doc#101 Але й приймати те <g/> , що є <g/> , за абсолютну даність — теж не належить до розумних розв'язок <g/> .
doc#101 Але разом з тим до позитивних рис всякого правопису належить його стабільність <g/> .
doc#101 Але треба пам'ятати <g/> , що фактично на Україні є впливові інституції <g/> , які намагаються за всяку ціну зберегти наш правопис у такій формі <g/> , в якій він оформився після 30-х років <g/> .