Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 “ <g/> Рада <g/> ” 1914 <g/> , ч. 80 і “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 1914 <g/> , 4. </p><p> А. Ніковський <g/> .
doc#72 Одначе в тексті знаходимо два вирази явно донощицького характеру <g/> : “ <g/> наукове шкідництво <g/> ” ( <g/> 124 <g/> ) і “ <g/> українське буржуазно-національне [ <g/> sic <g/> ] хуторянство <g/> ” ( <g/> 126 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Єдиними дорадниками підпольських українців у питанні “ <g/> чистої <g/> ” української мови <g/> , тобто київського її стандарту <g/> , були нечисленні зацікавлені мовою еміґранти з підросійської України <g/> , що виїхали звідти десь коло 1920 р. Одним з таких був Модест Левицький з його “ <g/> Паки і паки <g/> ” ( <g/> “ <g/> Воля <g/> ” 1920 <g/> ) і “ <g/> Українською граматикою для самонавчання <g/> ” ( <g/> третє видання <g/> , 1923 <g/> ) <g/> .
doc#72 Інколи він проглядав навіть у назвах газет <g/> : “ <g/> Соціялістична Харківщина <g/> ” і “ <g/> Харьковский рабочий <g/> ” у Харкові <g/> , “ <g/> Чорноморська комуна <g/> " і “ <g/> Знамя коммунизма <g/> ” в Одесі і т.д. </p><p> Всі згадані явища відбивали <g/> , з одного боку <g/> , політичний курс <g/> , спрямований на поступове підривання ролі української мови в житті країни <g/> , а з другого <g/> , певні настрої серед частини населення <g/> , що говорила по-українському <g/> : люди вважали непрактичним триматися мови <g/> , комунікативні функції якої дедалі вужчали <g/> , соціяльний престиж якої невпинно падав <g/> .
doc#72 У розпалі кампанії проти “ <g/> капіталістичних шпигунів <g/> ” і “ <g/> шкідників <g/> ” кинено й здійснено гасло “ <g/> граница на замке <g/> ” <g/> .
doc#72 Для цієї мови поживні й народні елементи <g/> , і “ <g/> язичіє <g/> ” [ <g/> мова москофілів у Галичині <g/> ] <g/> , і газетна журнальна мова тощо <g/> .
doc#65 Хіба запропонувати <g/> , щоб між розділами “ <g/> Проблеми сучасного життя мови <g/> ” і “ <g/> Історичні студії <g/> ” запровадити спеціальний розділ <g/> : “ <g/> Доноси <g/> ” <g/> ?
doc#25 на вельми невиразному і більш або менш хибному уявленні про Росію <g/> , її історію й політику минулого й сучасности <g/> ” і „випаровуються при ближчому знайомстві з справжньою Росією <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 39 <g/> ) <g/> .
doc#51 Ще меншою мірою „Нариси з історії української літературної мови <g/> ” П. Плюща і „Курс історії української літературної мови <g/> ” за ред <g/> .
doc#51 „Курс історії українського язика <g/> ” Євгена Тимченка ( <g/> 1928 <g/> ) і „Історія української мови <g/> ” П. Бузука ( <g/> 1927 <g/> ) <g/> , бувши й досі найкращими загальними курсами історії української мови <g/> , не відзначаються великою оригінальністю й не піддають традиційну схему історії української мови жадному радикальному переглядові <g/> .
doc#0 Ідеально і по-різному <g/> , це — і тут ми в безпосередній нашій темі — Сковорода і <g/> …
doc#31 , зневажливим відношенням до своїх супротивників і <g/> …
doc#63 Належте до певної групи — і <g/> …
doc#66 І ми бачили <g/> , як у « <g/> Йоганні <g/> , жінці Хусовій <g/> » наш театр <g/> , досить сумлінно виконуючи ремарки Лесі Українки <g/> , не зважаючи на цю сумлінність або саме через неї <g/> , зав'яз у зовнішньому <g/> , побутовому <g/> , маловажливому <g/> , і разом з тим у це маловажливе й другорядне занурилася і <g/> …
doc#87 на рівні сірої провінційности <g/> . </p><p> І стан четвертого Харкова — це стан Чернігова <g/> , Кам'янця і <g/> … Києва — і всіх міст завойованої України <g/> . Тільки що в третьому Харкові особливо
doc#75 Але при чому тут Комінтерн і <g/> …
doc#84 Це було шляхетно <g/> , високо і <g/> …
doc#6 ) <g/> , найняти мешкання і <g/> …
doc#81 Коли я приніс томик додому <g/> , мати навіть нічого не сказала <g/> , тільки в очах її майнув біль і <g/> …
doc#9 А найчудніше було <g/> , мабуть <g/> , те <g/> , що серед цих злочинних письменників був і <g/> …