Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Майже нічого про це не знаємо <g/> , поле — для гіпотез <g/> , і далі тут — одна з них <g/> .
doc#61 Як на моє сприймання <g/> , твір захряс десь між Нечуєм-Левицьким і мемуаристикою нового часу <g/> , між старомодною побутовістю і психологічним романом <g/> , між лірикою і політикою <g/> , розпливтися в фактах дійсности <g/> , не знайшовши для них мистецького стрижня <g/> , не розв'язавши <g/> , ба може не поставивши — для самої авторки — проблеми типу і характеру <g/> .
doc#0 <p> Місцеві були потрібні німцям — адміністрації й солдатам — для відплатних акцій <g/> .
doc#19 Безконечні переїзди з місця злочину на місце злочину <g/> , цілоденне сухе — для протоколу — переслухування нашвидкуруч злочинців <g/> , « <g/> клопоти без кінця і краю <g/> » — все це гнітюче діяло на душу і <g/> , хоч постачало величезний життьовий матеріял і збагачувало безмірно знанням людей і життя <g/> , але водночас притупляло <g/> , виснажувало й забирало всяку можливість віддатися систематичній літературній праці <g/> .
doc#53 Позначилися тут і провідні ідеологічні течії — для людей десятих років це були відміни романтизму <g/> , для людей тридцятих років романтичні елементи поєднувалися вже з прагматизмом середини століття <g/> .
doc#87 Як є спеціяльні розподільники товарів — для привілейованих <g/> , так формується і пляново розподіляється штучне щастя <g/> .
doc#81 Незвична була й публіка <g/> : три рази на тиждень театр грав для німецького глядача <g/> , тричі — для українського <g/> . </p>
doc#36 Спроба виконати офіційне замовлення на церковні фрески — для храму Христа Спасителя в Москві — відразу кінчилася повного невдачею <g/> , і Ґе облишив намагання ( <g/> Г. Ґе <g/> .
doc#46 Є Маланюкові листи з висловом обурення публікацією статей Юрія Косача <g/> , але це — для нього спеціяльна тема <g/> , бо тут зважувано вірність чи невірність Донцову <g/> .
doc#50 Бо все це — для автора тільки різні вияви одного світотворчого начала <g/> .
doc#41 Він знає <g/> , що це — для нього — есей <g/> .
doc#58 Бож час — для нас це наш час <g/> .
doc#81 Я був тільки споживачем <g/> , вона <g/> , працювавши тоді в недавно народженому українському радіоцентрі <g/> , зустрічалася з діячами літератури й культури щодня <g/> , говорила <g/> , приміром <g/> , про Юрія Яновського — для мене тільки книжки — як про людину свого кола <g/> .
doc#38 І сталося це не через тиск російського уряду <g/> , а через соціальні обставини і — для історії літератури найважливіше — через вимоги клясицистичного стилю <g/> .
doc#16 І весь теперішній розбрід і розгардіяш вісниківства — це вияв його цілковитої вичерпаности <g/> , передчасної і — для нього — цілком несподіваної <g/> .
doc#81 Бо тоді <g/> , в тридцяті роки <g/> , знати про минуле й про почуття й погляди інших стало просто небезпечним <g/> , бо кожного разу воно могло бути повернене проти знайомого або — якщо дана особа відмовлялася давати свідчення про іншого — для неї <g/> .
doc#72 <p> Буковина 1900 р. мала шість періодичних видань <g/> : “ <g/> Буковина <g/> ” ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , орган народовців <g/> , що тоді виходила тричі на тиждень <g/> ; “ <g/> Руска рада “ ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> , орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Буковински ведомости <g/> ” ( <g/> 1895 <g/> ) <g/> , москвофільський тижневик <g/> ; “ <g/> Православная Буковина <g/> ” ( <g/> 1893 <g/> ) <g/> , двотижневик <g/> , і “ <g/> Народный ВЕСТНИК <g/> ” ( <g/> 1899 <g/> ) <g/> , місячник <g/> , органи москвофілів <g/> ; та “ <g/> Добрі ради <g/> ” ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , місячник “ <g/> для господарства <g/> , домівства і забави <g/> ” <g/> .
doc#72 В березні вона була надрукована накладом 150 примірників “ <g/> для внутрішнього вжитку <g/> ” <g/> .
doc#72 На це звертає увагу Сулима ( <g/> 264 <g/> ) при аналізі мови Хвильового <g/> : “ <g/> Коли Хвильовий пише ламаною мовою <g/> , то це таки справді — “ <g/> для інтеліґентів <g/> ” <g/> .
doc#72 Вживані в освітніх установах шкільні граматики були або цілком витримані в галицькій традиції ( <g/> С. Смаль-Стоцький і Ф. Ґартнер <g/> , “ <g/> Граматика української [ <g/> руської <g/> ] мови <g/> ” <g/> , четверте видання <g/> , 1928 <g/> ) <g/> , або вносили дуже невеликі зміни ( <g/> “ <g/> Граматичні вправи <g/> ” для вжитку в різних клясах і типах шкіл Ом <g/> .