Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Адже всі оті чистки мови ( <g/> як і чистки людей <g/> ) у тридцятих роках були в певному сенсі боротьбою чи то з привидом <g/> , чи з реальними наслідками короткої доби незалежности <g/> .
doc#78 <p> Не треба спеціяльно доводити <g/> , що ані поняття чистоти мови <g/> , ані поняття « <g/> грубости <g/> » не мають об'єктивних підстав у цих і подібних судженнях <g/> , а тільки відбивають соціяльну оцінку мовців <g/> .
doc#72 За Ігнатієнком ( <g/> 1926 <g/> , 73 <g/> ) комуністичні періодичні видання щодо мови розподілялися так <g/> : </p><p> Загальний наклад у тисячах примірників був такий <g/> : </p><p> Рік </p><p> Українських </p><p> Російських </p><p> 1917 </p><p> — </p><p> 4 </p><p> 1918 </p><p> 1 </p><p> 6 </p><p> 1919 </p><p> 21 </p><p> ЗО </p><p> 1920 </p><p> 63 </p><p> 120 </p><p> 1921 </p><p> 75 ( <g/> ?
doc#40 Не зважаючи на це <g/> , мова не перешкоджає загалом людям логічно мислити <g/> , і логіка спільна для всіх людей <g/> , тоді як мови їх цілком відмінні Ще 1687 року К. Вожля <g/> , видатний французький граматик <g/> , який своїми « <g/> Увагами до французької мови <g/> » сильно спричинився до остаточного вироблення французької літературної мови <g/> , писав про людську мову <g/> : « <g/> Звичай робить багато чого згідно з логікою <g/> , дещо незалежно від логіки <g/> , багато проти логіки <g/> .
doc#45 Тут широко насвітлено принципи " <g/> ворфівської <g/> " коцепціі мов ( <g/> avant la letter <g/> , Whorf писав на цю тему десь від 1930 року <g/> ) <g/> : є мови придатні для висловлення певних тем <g/> , думок і почуттів <g/> , але неспроможні формулювати інші <g/> .
doc#63 Зламано всі міжжанрові перегородки <g/> , нема загат виявові потужного почуття <g/> , нема і мови про зовнішню симетричність частин <g/> .
doc#81 Для одних Гоголь був національний зрадник <g/> , для других — український письменник <g/> , хоч і вживав він іншої мови <g/> .
doc#76 Русский мав свого двійника общерусский <g/> , інші мови таких двійників не мали — не було общеукраинского <g/> , общепольского тощо <g/> .
doc#26 Коли Шевченко яких шість років пізніше охрестив « <g/> Енеїду <g/> » « <g/> сміховиною на московський шталт <g/> » <g/> , він міг стосувати це і до жанрових особливостей поеми і до її мови <g/> .
doc#72 Показово <g/> , що М. Гладкий присвятив окрему книжку критиці — не раз дуже різкій — мови сучасних письменників ( <g/> “ <g/> Мова сучасного українського письменства <g/> ” <g/> , Київ 1930. Спершу друковано в “ <g/> Житті й революції <g/> ” 1928 <g/> , 11-12 <g/> , і 1929 <g/> , 1-6 <g/> ) <g/> .