Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Переконати його в протилежному не було легко <g/> , надто тому <g/> , що він мав рацію <g/> , а сказати <g/> , що це порожня формальність <g/> , я <g/> , ясна річ <g/> , не міг <g/> .
doc#81 Люди типу Черепахова <g/> , здібні <g/> , енерµійні і в суті речі по той бік моралі <g/> , більше відповідали б капіталістичному суспільству <g/> , але і в радянському вони можуть зробити добру кар'єру <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , часто кінчається катастрофою <g/> , дарма що вони легко і радо вступають до партії і нещадно атакують усіх справжніх чи вдаваних порушників норми <g/> .
doc#81 В Росії ще провадилася боротьба між марристами і марксистами чистої крови <g/> , без домішки марризму <g/> , і не завжди легко було в Києві вгадати <g/> , на яку в цій запеклій боротьбі на знищення ступити <g/> .
doc#81 Нівроку <g/> , вийшли вони тоненькі <g/> , десь між 60 і 100 сторінок <g/> , але і то не легко було зібрати <g/> , коли фактично були знищені мало не всі кваліфіковані мовознавчі кадри <g/> .
doc#81 <p> Бути студентом з української мови в ті роки не було легко <g/> .
doc#81 І чи сама належність до страшного ордену комуністичної партії не робила їх морально співвідповідальними за все <g/> , що робилося <g/> , хоч кожний з них так само легко міг і сам стати жертвою безжальної політики <g/> ?
doc#81 Йому було легко все заперечити <g/> .
doc#81 Від часу кінця НЕПу й вбивання в колодочки індустріялізаційного <g/> , колективізаційного й терористичного режиму Сталіна подорожувати стало не легко <g/> .
doc#81 Люди в санаторіях були приміщувані по кілька до однієї кімнати <g/> , і там легко зав'язувалися знайомства <g/> , але курсовочники були здані на самих себе <g/> , і я користався повною самотністю <g/> . </p>
doc#81 Обійматися й цілуватися було легко <g/> , перейти до дальшого ступеня зближення було надзвичайно важко <g/> .
doc#81 Опера вже не звалася « <g/> Державна столична <g/> » <g/> , а просто « <g/> Державна <g/> » <g/> , про будування нової опери ніхто вже й думати не міг <g/> , усе стало сіре <g/> , місто <g/> , що було типово провінційним сотні років <g/> , дуже легко повернулося до свого первісного <g/> , нормального стилю життя <g/> .
doc#81 Від безстилевости « <g/> соцреалізму <g/> » театр міг легко повернутися в лоно традиційного побутового малоросійського театру <g/> . </p>
doc#81 Власне <g/> , стає один образ <g/> , але він загальний <g/> , не про конкретну п'єсу чи виставу <g/> , суцільне сіре тло <g/> , де декорації мають фотографічний характер <g/> , персонажі — трафарет газетних штампів — зажерливий куркуль в чоботях гармонікою <g/> , свідомий незаможник-колгоспник <g/> , середняк <g/> , що вагається <g/> , робітник-ударник <g/> , сталевий партієць <g/> , героїчний червоноармієць <g/> , підлий диверсант — аµент капіталізму <g/> , життєрадісний комсомолець-оптиміст часом з легкими dйpits amoureux <g/> , легко переборюваними <g/> , особливо коли дорадником виступить партійний активіст <g/> , найкраще — секретар партосередку <g/> …
doc#81 Його виступ був досить дурний <g/> , щоб можна було його легко розбити <g/> , але не був він і настільки низького рівня <g/> , щоб виключати можливість наукової дискусії <g/> .
doc#81 З запалом і безжалісно я клав його на обидві лопатки <g/> , що робити було досить легко <g/> , бож він не мав права на другий виступ <g/> , і все перетворилося на мій тріюмф <g/> .
doc#81 Ми з нею добре сприятелювалися <g/> , говорити з нею було легко — як типово для сталінських часів <g/> , ми не розмовляли на політичні теми <g/> , але з несказаного ми просто й легко знали <g/> , щу хто думає і яку шкалу вартостей він має <g/> .
doc#81 Ми з нею добре сприятелювалися <g/> , говорити з нею було легко — як типово для сталінських часів <g/> , ми не розмовляли на політичні теми <g/> , але з несказаного ми просто й легко знали <g/> , щу хто думає і яку шкалу вартостей він має <g/> .
doc#81 Може <g/> , це аберація молодечих спогадів <g/> , але сьогодні <g/> , коли я знаю вже й Італію <g/> , і Грецію <g/> , і малоазійську Туреччину <g/> , і північ Африки <g/> , я все таки не знаходжу рівні Кримові <g/> : ніде пахощі не були мені солодші <g/> , ніде повітря не вдихалося так легко й п'янко <g/> .
doc#81 Місцеві поляки <g/> , що принципово говорили по-польському зі своїми земляками-українцями <g/> , радо й легко переходили на українську в розмові з совєтами <g/> , як ми тут називалися <g/> , — проти всякої логіки <g/> , бо <g/> , власне <g/> , в тих обставинах галичани-українці були їхніми натуральними в силу обставин спільниками <g/> , а справді загрожували обом якраз ті совєти <g/> , — але мовні емоції не коряться логіці <g/> .
doc#81 Але тоді вони викладали в Львівському університеті <g/> , було б так легко їх зустріти <g/> , пізнати <g/> , — але ніхто навіть не згадував їх <g/> , це був чужий світ <g/> , і я теж не розпитував про польських чи єврейських учених <g/> , діяльних у Львові <g/> .