Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Слайда моєї пам'яті <g/> : вінчання дочки Люсі в церкві <g/> , шафери тримають важкі вінці над головами Люсі й молодого <g/> , у них тремтять від довгого піднесення руки <g/> , і я <g/> , малий <g/> , думаю <g/> , щу буде якщо вони вронять ці вінці на голови пошлюблюваних <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> I буде ясен весь мій день <g/> » ( <g/> Філ <g/> .
doc#66 Чим яскравіший постане цей образ <g/> , тим виразніший буде і ввесь конфлікт <g/> .
doc#60 Якщо така праця відбуватиметься тепер <g/> , то нічого шкідливого в контактах між мовами не буде і вони можуть іти тільки на користь <g/> . </p>
doc#9 У галичан є чимало гарних форм <g/> , яких нам не стає — чому ж з них не скористуватися <g/> »3. І <g/> , остаточно ставлячи всі крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер свій мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найзрозумілішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> »4. </p><p> Таким чином <g/> , тепер Б. Грінченко визнає і доконечність галицької пайки в літературній мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно створюваного елементу ( <g/> складені в народному дусі слова <g/> ) <g/> , обстоюючи тільки чистоту мови від чужомовних впливів і домішок <g/> .
doc#72 розділ 2 <g/> ) <g/> , у брошурі “ <g/> Тяжким шляхом <g/> ” ( <g/> 1907 <g/> ) доходить висновку <g/> , що “ <g/> з усіх діялектів витворюється літературна мова <g/> ” і так формулює свій мовний ідеал <g/> : “ <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найрозумнішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> ” ( <g/> 42 <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#81 Я був певний <g/> , що десь у листопаді я повернуся до Харкова <g/> , бо фронту вже не буде і Німеччина опанує всю радянську територію <g/> .
doc#28 ) спеціяльно епігонів Зерова слід сказати одне <g/> , і це буде і підсумком нашої статті <g/> : нам здається не випадковим поєднання песимістичних настроїв <g/> , настроїв самотности <g/> , розчарованости й часто навіть розгублености саме з клясицистичною мертвою формою <g/> .
doc#94 А якщо завтра його таємничо повалять <g/> , — буде інший <g/> , і цей теж буде навіки <g/> .
doc#40 : « <g/> Почнуть старости швендяти до неї <g/> , бо вже її Оксана <g/> , як діждемо різдвяних м'ясниць ( <g/> тут читач сподівається присудка до підмета Оксана <g/> , але натомість оповідач переслизає на іншу конструкцію <g/> : <g/> ) <g/> , то буде їй шістнадцятий год <g/> » ( <g/> Кв <g/> .