Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 собі шофера таксі в Нью-Йорку або Чикаго <g/> , який тисне вам руку й щось дарує на пам'ять <g/> ? І я відчув
doc#97 книжки Большакова мали доброго редактора <g/> , який повикидав би всі триплікації <g/> , всі зайві слова <g/> ,
doc#97 , себто формально поза межами того періоду <g/> , який аналізує Автор <g/> . Два вщерть виснажені
doc#97 і не показує самого себе <g/> , — от <g/> , дивись <g/> , який я парубок моторний ( <g/> чи краще <g/> : фартовий жиган <g/> ) <g/> . </p>
doc#98 . Може <g/> , ми навіть знали <g/> , потай від самих себе <g/> , який коефіцієнт порядности характеризував даного
doc#101 цього — сотні сторінок зіпсованого паперу <g/> , який пішов на мої книжки <g/> . </p><p> — Чи скоро з'являться Ваші
doc#101 Я визначив своє місце хіба що як <g/> … гавкучого пса <g/> , який говорить про ті хиби <g/> , про ті недомагання <g/> , про
doc#101 вплив на мене справив <g/> , мабуть <g/> , мій кузен <g/> , який був років на 20 — 25 старший від мене і був
doc#101 піднесення престижу української мови <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У який спосіб цей престиж <g/> , на Вашу думку <g/> , міг би бути
doc#102 » <g/> : як Валентина Данилівна зварила борщ <g/> , і який він був чудовий <g/> , і як я його з'їв <g/> . Правда <g/> , було й