Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 Не мавши авантюрничо-конкістадорського духу Діди Палій — читачі « <g/> Сучасносте <g/> » добре пригадують її нарис про її ж таки подорож до незайманих джунглів горішньої Амазонки <g/> , — я не брав участи в полюванні на кита <g/> , ані навіть не спостерігав <g/> , як забиту тварину крають на китоловній станції недалеко від Рейк'явіку <g/> . </p>
doc#97 До цього останнього я мав би спокусу ужити деякі епітети <g/> , які застосував до Ісаєва Большаков <g/> .
doc#98 Знав я тоді — чи передчував не з <g/> , — як кажуть у Галичині <g/> , не з видження <g/> , а з голосу — Догадькового <g/> . </p>
doc#98 Тепер <g/> , після кількох зустрічей з живою Україною <g/> , я не бачу причин перекреслити це гасло <g/> .
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#101 Воно трошки небезпечне у наш час і трошки пахне нафталіном <g/> , якщо я можу так сказати <g/> .
doc#102 Я міг просто піти туди <g/> , це ніяка для мене не проблема <g/> , я — член факультету <g/> .
doc#102 Про те він пише у пашквілі про мене <g/> , надрукованому в « <g/> Літературній Україні <g/> » <g/> : як Валентина Данилівна зварила борщ <g/> , і який він був чудовий <g/> , і як я його з'їв <g/> .
doc#102 Думаю <g/> , що я правильно зробив <g/> .
doc#102 У грудні я бачу — новина <g/> : Гончар рожеву вишивану сорочку відкинув <g/> , одяг нормальну і купив шкіряну куртку <g/> .