Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#68 Згадує про це <g/> , приміром <g/> , його на якийсь час соузник Михайло Хейфец ( <g/> Сучасність <g/> .
doc#27 Л ця виокреслюсться як наївна <g/> , проста <g/> , але яка ж жадібна на нові знання <g/> , нові враження <g/> , на розуміння житія й людей <g/> , довірлива <g/> , простосердечна <g/> , охоплена почуттями <g/> , яких вона ще сама не розуміє <g/> , дівчина <g/> , невситимо <g/> , захланно відкрита на кожне повчання від того ідеалу <g/> , яким на якийсь час став для неї Куліш <g/> , — авторитет <g/> , представник і провісник іншого світу <g/> . </p>
doc#40 Тож вирази типу « <g/> Там і тепер нащадки вас бринять на нивах в ясний час <g/> » ( <g/> Філ <g/> .
doc#9 ще є час <g/> ) <g/> .
doc#40 Насамперед <g/> , ми зустрічаємо його в уже відомих нам функціях <g/> : він теж може показувати об'єкт і час <g/> . </p>
doc#6 Обидва ці світи — в своїй сутності—становлять одну субстанцію <g/> , і ця субстанція <g/> , як і час і простір — не істотні <g/> , бо все через усе веде до одного <g/> , і це одне зветься Бог <g/> .
doc#62 Тут можливості невичерпні <g/> , а потреба пекуча <g/> , - бо в міру того <g/> , як іде час <g/> , недавно сучасне стає історією <g/> , - а історія потребує джерел <g/> .
doc#40 Мова людини може ставити одним із своїх завдань також відтворення різних <g/> , сказати б так <g/> , голосів <g/> : сказаного іншими людьми <g/> , сказаного самим мовцем <g/> , але в інший час і в інших обставинах <g/> .
doc#103 Це зовсім інший час <g/> , інше коло людей <g/> .
doc#84 Він не знає гордого Юлермі <g/> , що втратив садибу <g/> , дружину <g/> , сина <g/> , але не просив пощади й милосердя і не злякався смерти <g/> , коли перед ним розверзлася земля і виригнула полум я <g/> , бо — « <g/> прийде інший час <g/> , час жорстокий і твердий <g/> , смерть нікого не злякає і не повзома ітимуть люди в її царство <g/> » <g/> ; не знає « <g/> сина рабині <g/> » <g/> , якому мати рідними піснями вклала в груди ненависть і зневагу до поневолювачів і який умер <g/> , а не скорився ворогові <g/> , слова до нього не промовив <g/> ; не знає помсти страшного Кіммо <g/> ; не знає <g/> , як « <g/> темна дитина <g/> » подолала страхіття вогню <g/> , води і людської душі і гордо вступила в життя <g/> ; не знає віщого Ковти <g/> , що збагнув усю премудрість землі <g/> : « <g/> Тільки в сталі силу знайде сталь