Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 Це покоління майже не знало вже звичаєвости старого українського села — колективізація <g/> , що підрубала традиції сільського побуту <g/> , застала їх десяти-одинадцятирічними <g/> .
doc#87 ) <g/> , що Харків — жива <g/> , ще не засипана Помпея ( <g/> А Харків — це ми вже знаємо — це ж усі Харкови <g/> , це вся Україна <g/> ) <g/> , — ця фраза стосується тільки до большевицького Харкова <g/> , але не стосується до Харкова українського <g/> . </p>
doc#89 Звичайно <g/> , кожний <g/> , хто пише українською мовою <g/> , яка є невід'ємним атрибутом українського народу <g/> , тим самим у кінцевому підсумку служить українському народові <g/> .
doc#91 Пересічний наклад українського роману тоді був 3000 примірників <g/> .
doc#91 Російсько-радянська система зовсім не зацікавлена в поширенні українського мистецького слова <g/> .
doc#91 і своєю <g/> , забороненою <g/> . </p><p> Сьогодні було б однаково недоречно й шкідливо підносити Гончара як українського письменника <g/> , — я хотів би підкреслити обидві частини цього визначення — і українського —
doc#92 Особливо цікаві його розвідки щодо українського романтизму і новітньої поезії <g/> .
doc#92 Одна з провідних комуністичних постатей радянського мовознавства Ольга </p><p> Ахманова в гострому нападі на мій огляд українського й білоруського мовознавства не назвала мого імени ( <g/> Word <g/> , 1965 <g/> , 1 <g/> , с. 180. До цієї рецензії я ще повернуся <g/> ) <g/> .
doc#92 , а тим самим і сама книжка поза колами славістів мусіла б викликати зацікавлення в українського еміграційного читача-інтеліґента <g/> . Але книжка показалася занадто фаховою <g/> , і я не знаю читачів цього
doc#101 Тому що <g/> , я думаю <g/> , клясичною рисою українського народу є вареники з сиром <g/> . </p>