Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 А може <g/> , кожне я — це не народ <g/> , уже тому що воно я <g/> ? </p>
doc#94 Як <g/> , з яким вождем можна будувати тепер який-небудь режим з людським обличчям <g/> , коли душу людини <g/> , уже перед соціялістичним експериментом скривджену й понівечену <g/> , тепер доведено до моральної пустки <g/> , до цинізму ницости й ницости цинізму <g/> , коли — так виглядає — знищено не тільки віру в законність <g/> , свободу <g/> , privacy <g/> , а навіть самий ґрунт <g/> , на якому ця віра виростає <g/> ?
doc#95 і вітер — розгони <g/> , одгони і гоп <g/> ! </p><p> Ех <g/> , чортового сина <g/> , отут уже ти </p><p> невгомонний <g/> . </p><p> Місто затемненого обличчя <g/> , але потужної динаміки і всім корінням і зв'язками
doc#95 Відвідали щойно започаткований літературний музей <g/> , який уже багато зібрав <g/> , а далеко більший апетит має на дальше поповнення й поширення <g/> .
doc#95 Але ні <g/> , тепер він уже старий <g/> .
doc#97 него выше сил <g/> » <g/> . Як просто можна розв'язувати дуже непрості питання <g/> ! </p><p> Можна б уже перейти до деяких висновків <g/> . Але спершу двоє слів про <g/> , здавалося б <g/> , більше
doc#98 . </p><p> Років найменше тридцять я не мав відомостей <g/> , надії на відомості <g/> , я жив уже в Нью-Йорку <g/> . Аж прийшов лист від незнайомої жінки з незнаним прізвищем у незнаному американському
doc#99 Тут уже не якісь там рожеві чи блакитні солодкосяйні марева <g/> , а пах плоті і червінь густої крови <g/> . </p>
doc#99 Не ухиляймося від правди <g/> , безкровних революцій таки не буває <g/> , про це тут уже сказано <g/> , і варт повторити <g/> : коли не ллється кров на барикадах <g/> , кривавляться людські душі <g/> . </p>
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …