Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 Словами Олександра Білецького <g/> , уже частково цитованими <g/> , « <g/> Його Мойсей — це <g/> , так би мовити <g/> , конденсація духовної енерґії народу <g/> , його кращих прагнень <g/> , а разом з тим і сумнівів та вагань <g/>
doc#40 Проте <g/> , це тільки нехарактеристичні рештки <g/> , і в цих словах уже часто трапляється вимова типу червйак <g/> , ц'вйохнути з стверділим ( <g/> диспаляталізованим <g/> ) губним і й після нього <g/> , як це є в словах м'ясо <g/> , в'язка ( <g/> = мйасо <g/> , вйазка <g/> ) <g/> , мавпячий ( <g/> = мавпйачий <g/> ) <g/> </p>
doc#25 А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> .
doc#10 досі заховують у собі багато старовинних рис нашої мови <g/> , котрі в інших говірках давно уже щезли <g/> , позамінювавшись новотворами <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 116 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Тепер уже я був без піджака <g/> , але тепер у чорній сорочці <g/> , далі на випуск <g/> , і замість ярмулки на голову я намотував рушник <g/> , щось на зразок чалми <g/> .
doc#81 Тут уже я розгубився остаточно <g/> , але по нарадах з матір'ю вирішив написати про свою собаку <g/> .
doc#9 Але попередній підсумок уже ясний <g/> : час від 1939 р.— це час нової хвилі галицьких впливів на українську літературну мову <g/> . </p>
doc#40 Щождо числівників від одинадцять до дев'ятнадцять <g/> , то і вони мають кінцевий наголос у непрямих відмінках при закінченнях -ьох <g/> , -ьом <g/> , -ьома ( <g/> одинадцятьох <g/> , вісімнадцятьма <g/> ) <g/> , але при закінченні -и <g/> , наголос переважно лишається нерухомим <g/> , хоч подекуди тепер уже і тут переноситься на закінчення <g/> , так що можна припускати <g/> , що вони кінець-кінцем підляжуть загальній тенденції <g/> .
doc#82 Частина еміграції <g/> , а тепер уже імміграції <g/> , тривала в своїх поглядах <g/> , і звичках <g/> , і уподобаннях <g/> .
doc#93 ) </p><p> Едінбурґ <g/> , серпень 1979 — Нью-Йорк <g/> , вересень 1979 </p><p> ПОСТСКРИПТУМ 1989. Як я міг знати <g/> , що <g/> , коли я писав цей нарис <g/> , уже існував фільм Юрія Іллєнка « <g/> Вечір на Івана Купала <g/> » <g/> , що його цензори з яловими душами сховали були в неприступних сейфах київської кінофабрики й не пустили до глядача <g/> .