Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 : без кінця <g/> , без краю <g/> , без ладу <g/> , без ліку <g/> , без пуття <g/> , без сумніву <g/> , в давнину <g/> , до відома <g/> , до вподоби <g/> , до краю <g/> , до лиця <g/> , до ноги <g/> , до побачення <g/> , до речі <g/> , до східсонця <g/> , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під час <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В сумнівних випадках треба використовувати словник <g/> , бо процес творення прислівників у сучасній мові плинний і тому встановити чіткі правила написання їх укупі чи нарізно не можна <g/> . </p>
doc#72 Згідно з тогочасною партійною політикою <g/> , що приймала українську мову як мову села <g/> , але не вживала ніяких заходів <g/> , щоб поширити її серед містян та індустріяльних робітників <g/> , “ <g/> Плуг <g/> ” проголошує себе спілкою селянських письменників <g/> , зазначаючи <g/> , що трудове селянство є майбутнім пролетаріятом і тому завдання спілки є згуртувати у своїх лавах письменників “ <g/> революційно свідомого селянства <g/> ” ( <g/> Лейтес 2 <g/> , 74 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Голосними подіями були самогубства — Миколи Хвильового в травні і Миколи Скрипника в липні 1933 року <g/> , гістеричні промови Постишева <g/> , що тріюмфально повернувся на Україну після того <g/> , як давніше Скрипник домігся його виїзду до Росії <g/> , промови <g/> , в яких улюбленим словом було вздыбить <g/> , поставити дибки <g/> , але залякані перекладачі тепер не наважувалися вільно перекладати з російської і тому зберігали це слово в українському тексті — поставити дибки партію <g/> , село <g/> , транспорт <g/> , усю Україну <g/> , усунення Курбаса й перейменування « <g/> Березоля <g/> » на казенний Театр ім <g/> .
doc#87 Вона боїться питань про себе і тому не питає інших <g/> .
doc#22 Він зрозумів сенс епохи убивць і тому не діє <g/> , лишається пасивним <g/> , тільки виголошує чудові поетичні оповідання <g/> .
doc#81 Тут <g/> , звичайно <g/> , грали ролю й стосунки вчителя й учня <g/> , ці дивні стосунки <g/> , в яких учень ніби підлягає вчителеві <g/> , але не в усьому <g/> , далеко не в усьому <g/> , і де авторитет учителя <g/> , а тим самим його діяльність як учителя залежить від того <g/> , яку репутацію він серед них здобув <g/> , хоч вони цього не усвідомлюють і тому не використовують свідомо як своєї зброї <g/> . </p>
doc#92 Але історія оперує занадто багатьма фактами і тому ніколи не може осягти ні повноти <g/> , ні точности <g/> .
doc#63 Нема прогноз навічно — і тому нема заборон і засудів <g/> .
doc#63 Але ми стоїмо принаймні на одному рівні з неоклясицизмом <g/> , ми принаймні доросли до нього — і тому наші атаки на нього мають зовсім інший характер і спрямованість <g/> . </p>
doc#21 , зрівноважене <g/> , атрагічне й апатетичне <g/> ” і тому <g/> , мовляв <g/> , додав він <g/> , “ <g/> Захід <g/> , зформований на основі індивідуального трагізму <g/> .