Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#55 Навпаки <g/> , запровадження -і в іменниках середнього роду типу іменіі ( <g/> родовий однини <g/> ) не має <g/> , здається <g/> , ґрунту в унутрішньому розвитку української деклінації ( <g/> четверта відміна не має « <g/> м'якого <g/> » підтипу <g/> ) <g/> , відриває відміну типу ім'я від типу теля <g/> , суперечить морфологічній тенденції і довільна в рамках української морфології <g/> . </p>
doc#40 <p> Пестливість ми можемо відтворювати передусім за допомогою пестливих наростків <g/> , які в українській мові можуть використовуватися не тільки в іменниках і прикметниках <g/> , а і в прислівниках і навіть подекуди в дієслові ( <g/> в інфінітиві типу їстоньки <g/> , спатоньки <g/> ) <g/> .
doc#28 Насамперед ідеал гордої людини <g/> , коваля <g/> , індустріяла <g/> , раптом переключається на минулі епохи <g/> , набираючи рис завойовника – поворот абсолютно неможливий для косміста типу Ґастева <g/> .
doc#17 У наслідок цього була порушена архітектоніка п'єси <g/> , перекривлені її пропорції <g/> , вистава набрала характеру суми окремих сцен <g/> , де-не-де наближаючися мало не до ревії ( <g/> якій <g/> , як відомо <g/> , « <g/> Березіль <g/> » також віддав – і не випадково – чималу данину своїми виставами типу – « <g/> Галло на хвилі <g/> » і « <g/> Чотири Чемберлени <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#9 Це могли б бути факти типу — бачу— бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> .
doc#25 Михальчук підкреслює <g/> , що обидві відміни мовного типу — галицька й київська — належали до українського типу <g/> , але не заперечує того <g/> , що це були дві відміни <g/> .
doc#6 Це те середовище <g/> , яке про багато явищ культури дізнається з періодичних видань типу “ <g/> Reader's Digest <g/> ” <g/> , і не даремно знаходимо в автобіографії Курилика одверту згадку про те <g/> , що він користався скороченнями статтів <g/> , робленими в цьому журналі ( <g/> 145 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 <p> Такого типу “ <g/> килими <g/> ” <g/> , з візерунками малих різнокольорових людей <g/> , тільки не такі багаті на епізоди <g/> , знайдемо і в Курилика <g/> , приміром <g/> , у його “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , у “ <g/> Після снігопаду на авеню Балзам <g/> ” у торонтському циклі або в “ <g/> Весіллі в Кашубах <g/> ” у польському циклі <g/> , а на цій виставці — “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані один від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що картина сприймається подеколи як конґльомсрат відносно самостійних менших картин <g/> , об'єднаних тільки загальною ідеєю <g/> .
doc#72 Саме для полонених видає тоді Сімович своїлегкоприступні брошури типу “ <g/> Як стати по-українському грамотним <g/> ” ( <g/> Зальцведель 1919 <g/> ) і дещо складнішу “ <g/> Практичну граматику української мови <g/> ” ( <g/> Раштат 1918 <g/> ) <g/> , зародок його поширеної згодом “ <g/> Граматики української мови <g/> ” ( <g/> Ляйпціґ з. а. 1921 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Він каже <g/> , що “ <g/> слов'яноруси південного типу <g/> ” <g/> , як він зве предків українців <g/> , ділилися споконвіку на дві групи <g/> : південно-західню і північно-східню <g/> , і це з них постали відповідно сучасні південно-західні й північні діялектні групи української мови <g/> .