Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Шлях гуманізму супроти себе і супроти інших <g/> .
doc#87 Вона боїться питань про себе і тому не питає інших <g/> .
doc#84 Яке уболіває само з себе і умиляється само собі <g/> ?
doc#40 Природно <g/> , що тоді прикметник уже вживається самостійно <g/> , не маючи коло себе іменника і не узгоджуючися з ним <g/> .
doc#81 Така думка ніколи тоді не виринала <g/> , але <g/> , може <g/> , справді вчителювання було актом передачі себе іншим <g/> , збереження себе в інших <g/> ?
doc#37 Учасники обговорення назвали себе ініціативною групою <g/> , я швиденько написав коротеньку й дуже загальну декларацію <g/> , довше ми затрималися над назвою об'єднання <g/> .
doc#79 » І знов вона перериває себе – значущими словами <g/> : « <g/> Ні <g/> , хай буде од душі <g/> !
doc#25 Він тільки доповнює її тим <g/> , що <g/> , на його думку <g/> , в цих закінченнях відбулася спершу асиміляція попереднього голосного наступному <g/> , як — додам від себе — в займеннику стара форма єї перейшла в її <g/> , бо е першого складу уподібнилося звукові і наступного складу <g/> . </p>
doc#92 Але я заспокоював себе — не може бути <g/> , зовнішність обманює <g/> , все буде гаразд <g/> , ми будемо друзями <g/> .
doc#48 А ближче до кінця <g/> : « <g/> Оглянувся круг себе <g/> …