Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#53 форм з і відновлено форми з первісними о чи е <g/> : народ <g/> , год ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , порог ( <g/> 7 <g/> ) <g/> . З другого боку <g/> , в
doc#53 кількох випадках у ненаголо- шеній позиції о та е не зазнали переходу в і <g/> , як у північних говірках
doc#53 , І і мапі 40. </p><p> 2. Ненаголошене ę рефлектується як е в слові колодезь ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , у частковій згоді з мапою
doc#53 в сего <g/> , сему <g/> , мабуть <g/> , — друкарська помилка — е замість передбаченого системою єрижки ё <g/> , пор <g/> .
doc#53 » <g/> . Головні з варіянтів такі <g/> : </p><p> 1. У чергуванні о <g/> , е <g/> : і є випадки затримання первісного голосного <g/> :
doc#53 ( <g/> 7 <g/> , 118 <g/> ) і в дієсловах з кореневим випадним е <g/> : вмірущим ( <g/> 3 <g/> , 4 <g/> ) <g/> ; назбіралось ( <g/> 8 <g/> , 58 <g/> ) <g/> . Після
doc#65 " 1937 р. Цей допис з'явився з підписом Н. К о ш е в о й <g/> , правдоподібно псевдонім ( <g/> і невідомо <g/> , чи
doc#65 ( <g/> що історично постало з ні-же-одн- стягненням е і ова <g/> ) до жодний <g/> . Але проти цих іновацій годі
doc#65 її своєрідність <g/> . Наприклад <g/> , чергування о та е з і ( <g/> тип кінь <g/> : коня <g/> ) <g/> , таке характеристичне саме
doc#69 Х або У — ні <g/> , відтепер не винуватий <g/> . Відтак він е в наших руках <g/> , і за нього відповідаємо ми <g/> . І тут
doc#69 квіти <g/> … </p><p> Як далі побачимо <g/> , у всього цього е спільний знаменник — невідповідне місце в
doc#69 . Не всі коти потрапляють на свій котячий Олімп <g/> , е породисті й ні <g/> . Не повинно бути заборонених
doc#69 відмінні концепції історії <g/> . В одній історія е суцільна висхідна лінія <g/> , від понурого
doc#69 безцінна <g/> , та <g/> , звісно <g/> , не на всі <g/> . Крім минулого <g/> , е ще сучасне і є прийдешнє <g/> , та вони поза темою моєї
doc#72 слово зміст у публікаціях ВУАН замінив на с <g/> ) е що є. Такий спрощений підхід набирає малощо не
doc#72 коли о переходило в і <g/> , його позначали о <g/> , але коли е переходило в і <g/> , його позначали не е <g/> , а ѣ. Одначе
doc#72 о <g/> , але коли е переходило в і <g/> , його позначали не е <g/> , а ѣ. Одначе цей правопис був обов'язковим
doc#76 , ГП і КП зберегли твердість приголосних перед е <g/> , а впровадили пом'якшення тільки перед і і ё (
doc#76 з ГП і КП регіонів розрізнення <g/> , в позиції перед е <g/> , пом'якшених і непом'якшених п <g/> , 1 — п' <g/> , І'
doc#76 17 ст <g/> . ( <g/> як також із певними обмеженнями е <g/> ) <g/> , особливо виразно в ГП регіоні <g/> . Цей початок у