Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Моя адміністративна праця скінчилася 15 квітня 1927 року <g/> , і я дістав посвідку <g/> , де говорилося <g/> : </p><p> Тов <g/> .
doc#81 <p> і я б йому терпляче пояснив і він би уклінно дякував <g/> ) <g/> .
doc#81 Так це була моя група і я з нею <g/> , і раптом Лев Юхимович побачив це і буквально встромив себе в перший ряд <g/> .
doc#81 Заходив і я до Бармаса й Гертелів <g/> .
doc#1 » від 3 листопада 1860 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> .
doc#81 До ХІНО я ще йшов під чаром російської літератури <g/> , тепер я ніс українське слово і я вірив у нього <g/> .
doc#94 На марні навідні питання про інші нації <g/> , яким це поняття не чуже <g/> , абориген мовить — </p><p> На це і я сказав <g/> : « <g/> Та вже ж <g/> , у вас і їжі й всього більше <g/> » <g/> .
doc#92 Але він знав <g/> , як і я <g/> , — це була війна <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , розумом ми — я тут уже кажу не тільки « <g/> я <g/> » <g/> , бо нас таких було більше — знали <g/> , що все це приречене <g/> .
doc#58 <p> Від речей <g/> , аж надто обтяжених часом і простором <g/> , Коваленко переходить до вільніших і місткіших — я сказав би від задушного фотоательє <g/> , куди закритий доступ соняшному промінню <g/> , до плен-еру — через проміжний « <g/> Неплато- нівський дїялог <g/> » <g/> .