Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 праця скінчилася 15 квітня 1927 року <g/> , і я дістав посвідку <g/> , де говорилося <g/> : </p><p> Тов <g/> . Шевельов
doc#81 мене <g/> : </p><p> — Юрій Володимирович <g/> , а хто це був Агін <g/> ? </p><p> і я б йому терпляче пояснив і він би уклінно дякував
doc#81 фотограф зняв нас <g/> . Так це була моя група і я з нею <g/> , і раптом Лев Юхимович побачив це і
doc#81 не поводиться так <g/> , як інші люди <g/> . Заходив і я до Бармаса й Гертелів <g/> . Ходив до театру <g/> , читав <g/> …
doc#1 листопада 1860 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> . В останньому Шевченковому вірші
doc#81 літератури <g/> , тепер я ніс українське слово і я вірив у нього <g/> . Чинники моєї зміни мені тепер
doc#94 яким це поняття не чуже <g/> , абориген мовить — </p><p> На це і я сказав <g/> : « <g/> Та вже ж <g/> , у вас і їжі й всього більше <g/> » <g/> . — «
doc#92 почати їх із вигідних позицій <g/> . Але він знав <g/> , як і я <g/> , — це була війна <g/> . День <g/> , певніше — ніч початку її —
doc#81 відправи нової релігії <g/> . Звичайно <g/> , розумом ми — я тут уже кажу не тільки « <g/> я <g/> » <g/> , бо нас таких було
doc#58 переходить до вільніших і місткіших — я сказав би від задушного фотоательє <g/> , куди