Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Я цілую чиюсь тінь <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#81 Мимохідь кинені <g/> , доводилося мені чути завваги про те <g/> , що він був занадто гордий <g/> , що ставився із зневагою до своїх родичів <g/> , які лишилися позаду <g/> .
doc#92 Завтра Вавржінек тікає від мене як від чуми <g/> , а коли ми все-таки опиняємося поруч <g/> , дивиться в підлогу <g/> .
doc#81 <p> Але те <g/> , що <g/> , можливо <g/> , було корисно для мене як особи ( <g/> хто знає <g/> , чи справді було <g/> .
doc#30 <p> У що все я і далі не вірю <g/> .
doc#81 <p> Я бував у книгозбірні НТШ <g/> , себто під опікою Володимира Вікторовича часто <g/> , вона була потрібна мені і для журналістичних статтів <g/> , а особливо для праці над книжкою <g/> , що над нею я тоді працював і таки ще в Львові закінчив <g/> .
doc#81 Він відповів <g/> , — як мені переказали <g/> : </p><p> — Для мене і для нього краще <g/> , щоб ми не зустрічалися <g/> . </p>
doc#42 Осьмачці належить може найстрашніший епітет з усіх <g/> , що я їх колись зустрічав <g/> , — він називає світ « <g/> немертвим <g/> » <g/> .
doc#37 Багряний <g/> , </p><p> Домонтович <g/> , Костецький <g/> , Майстренко <g/> , Полтава й я — всі були східняки <g/> , себто « <g/> совєти <g/> » <g/> .
doc#75 « <g/> Я — мрійник і з висоти свого незрівняного нахабства плюю на слинявий " <g/> скепсис <g/> " нашого скептичного віку <g/> » <g/> , — так написав Хвильовий про себе <g/> .