Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Хоч ця ідеологічна одноманітність мене тоді захоплювала <g/> , бо вона все моє життя до Львова була для мене заборонена і я глибоко вбирав у себе кожну згадку про недозволене доти <g/> , ба навіть кожне вживання самих слів таких <g/> , як Україна <g/> , не кажучи вже про її велич і незалежність <g/> , але все це таки було одноманітне і тому мусіло злитися в одне в моїй уяві й згадці <g/> .
doc#81 <p> Я не розумів зв'язку явищ і тому не хотів до них втручатися ( <g/> а може <g/> , якби зрозумів <g/> , ще далі відсахнувся б <g/> !
doc#92 , варт згадати про одну таки особисту зустріч <g/> , хоч зовсім не з Якобсоном і тому формально ніби поза рамками цих споминів <g/> . У попередньому уступі вже була згадка про Білодіда
doc#81 Хтось виступив на зборах і заявив <g/> , що Єндик непристойним способом напав на члена професорської колеµії — мене — і тому не може ввійти до колективу <g/> .
doc#63 Нема прогноз навічно — і тому нема заборон і засудів <g/> .
doc#40 Цей тип порядку слів дуже підкреслює динаміку подій <g/> ; одначе він має одноманітний ритм — з постійно підкресленим кінцем речення — і тому рідко припускає великі скупчення речень <g/> , побудованих за його засадами <g/> . </p>
doc#16 І тому при першій же зустрічі з життям усі такі побудови падають <g/> , і лишається порожнє місце <g/> . </p>
doc#45 Коли пригадаємо <g/> , як убачав майбутнє української мови Метлинський ( <g/> " <g/> уже наша мова конає <g/> " <g/> ) <g/> , то стане ясно <g/> , яким оптимістом був Потебня <g/> , хоч він і не ставив крапки над кожним і. Тому — в теоретичній площині — Потебня відкидає погляди свого ґуру <g/> , найвищого авторитету — Гумбольдта <g/> , який уважав <g/> , ідо історичний період формування мов закінчився і вони або лишаються у вжитку <g/> , як є <g/> , або відмирають <g/> .
doc#81 А вже зовсім у моїх руках і з моєї ініціятиви було видання першого — і судилося йому бути останнім — тому « <g/> Наукових записок <g/> » УКІЖу <g/> , що побачив світ теж 1940 року <g/> . </p>
doc#79 тому оддасть і душу і тіло <g/> , хто замки ті позбиває <g/> …