Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Ми не можемо сказати <g/> , про що пам'ятає поет і що нагадав йому серпневий вечір <g/> , ми не можемо розкрити конкретного змісту і причинової зумовлености його переживань <g/> , але ми відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного слова якісь таємничі для нас <g/> , а може й для самого поета <g/> , його переживання <g/> . </p>
doc#40 гармонію голосних ( <g/> себто в слові є або тільки голосні переднього ряду <g/> , або тільки голосні заднього ряду <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#15 Зберігаються всі основні ознаки питального речення - інтонація <g/> , наявність або можливість питальної частки <g/> , модифікації порядку слів і <g/> , що особливо важливо <g/> , зберігається спрямовання речення на відповідь <g/> , тобто і основна функціональна властивість питального речення <g/> .
doc#65 , у РУС подано <g/> : училище — школа <g/> , училище з новим словом на другому місці <g/> , але далі йде приклад артиллерийское училище <g/> , і тут уже маємо тільки один переклад <g/> : артилерійське училище <g/> ; так само живопись — живопис <g/> , малювання <g/> , малярство <g/> , де традиційний український відповідник аж на третьому місці <g/> , але в прикладах уже фігурує тільки російське слово <g/> : школа живописи — школа живопису і т. д. Чимало прикладів такого типу подає М. Леонова ( <g/> Мзн <g/> , 1985,4 <g/> , С. 54 <g/> ) </p><p> Але ґвалтовне усунення одних слів і впровадження інших не таке всеохопне й не таке абсолютне <g/> , як часто думають українські емігранти <g/> , а головне — воно не так розкладає саму тканину української мови <g/> , як ті процеси <g/> , що відбуваються в живій мові <g/> , і як витонченіші методи мовного планування <g/> .
doc#66 Тут сумлінно грають слова і відтворюють ремарки поетки <g/> , забувши <g/> , що дорівнятися Лесі Українці можна тільки творчістю <g/> , а не відтворенням <g/> .
doc#65 Але проти цих іновацій годі протестувати <g/> , бо морфологічний склад цих слів був затемнений <g/> , а нові форми позірно відновляють морфологічну прозорість цих слів <g/> , а до того вони стосуються до поодиноких слів і не порушують загальних тенденцій розвитку <g/> . </p>
doc#40 Так від деяких коренів утворюється ціла ґрадація слів із значенням збірности — поодинокости — множинности <g/> , напр <g/> .
doc#65 Відтоді початкове и усунено <g/> , дарма що і досі вимова початкового голосного <g/> , скажімо в словах інший і Індія не однакова <g/> , і " <g/> Орфоепічний словник <g/> " <g/> , укладений Погрібним <g/> , позначає цю різницю для слів інший <g/> , інколи <g/> , іноді ( <g/> але вже не іней <g/> ) <g/> .
doc#40 Отже <g/> , третя ознака слова — це те <g/> , що воно може бути вжите самостійно <g/> , при тому зберігаючи своє значення* <g/> ) <g/> .
doc#72 До цього переліку слід додати орган УСДРП “ <g/> Слово <g/> ” ( <g/> Київ <g/> , 1907-1909 <g/> ) і єдине періодичне видання з-поза Києва — “ <g/> Світова зірниця <g/> ” <g/> , тижневик <g/> , видаваний консервативними поляками для селян на Поділлі <g/> .