Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#83 проповідників XVII сторіччя <g/> , ба навіть і самого Стефана Яворського <g/> , — не загальники <g/> , як може
doc#81 оком <g/> , приставленим до малого гуртка <g/> … </p><p> І сама вона пройшла через важкі випробування <g/> ,
doc#91 перейняті з « <g/> Мать <g/> » Горького <g/> : « <g/> Виривала десь із самого дна свого серця дивно правдиві <g/> , заборонені
doc#25 покоління мусить виконати це завдання <g/> , інакше самому життю нації загрожує заглада <g/> ; і честь і слава
doc#22 жінкою до театру <g/> ? Ні <g/> , він заперечує існування самого театру <g/> . Він говорить <g/> : « <g/> Нема вже театру
doc#58 створені перешкоди <g/> , попри непевність <g/> , чи їй самій була ясна остання проблема її твору <g/> , вона все
doc#10 для історії української мови <g/> , що їх сама Курило вже не встигла висвітлити <g/> . Зокрема <g/> , цей
doc#27 те — своєрідне заломлення <g/> , — подруге <g/> , ще раз <g/> , — самого автора <g/> . Лист одначе несе в собі <g/> , крім образу
doc#27 , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> )
doc#13 у землі <g/> , що він — український <g/> , що він — сама Україна <g/> . </p><p> Образи ритуальности у Веретенченка