Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#53 А треба було б їх усі зібрати ( <g/> як зібрав <g/> , скажімо <g/> , М.Дмитренко українські народні пісні <g/> , записані Потебнею <g/> , 1988 <g/> ) <g/> , простежити їхні джерела <g/> , зв'язок з певними територіями <g/> , загальний характер ментальности <g/> , що в них виявляється <g/> , наявність чи відсутність паралелей у російській пареміології й фразеології <g/> …
doc#55 <p> 3.3.Взорування на російській мові чи то в його позитивному застосуванні ( <g/> пишім як по-російськи <g/> ) <g/> , чи то в негативному ( <g/> пишім відмінно від російського <g/> ) в незалежній країні мусить бути цілком облишене <g/> .
doc#65 Звичайно <g/> , замовчана суть дискусії про ґ зовсім не в низькій частоті й дублетах <g/> , а в тому <g/> , про що Русанівський не згадує <g/> , — що ґ нема в російській абетці <g/> .
doc#65 Така оцінка закорінена в російській мовній свідомості глибоко <g/> , плекана школою й літературою <g/> .
doc#72 Другим було пожвавлення діяльности самої української інтеліґенції як наслідок усе більшого соціяльного й політичного неспокою в Російській імперії взагалі <g/> , а на Україні зокрема <g/> .
doc#72 Модест Левицький пише про це так <g/> : “ <g/> Коли з р. 1906 настала змога видавати часописи й на російській Україні <g/> , то довелося перенести з Галичини трохи не ввесь той лексичний матеріял <g/> , що виробився там протягом тих тридцяти [ <g/> від указу 1876 р. <g/> ] літ <g/> ” ( <g/> Левицький 1918 <g/> , 8 <g/> ) <g/> .
doc#72 звук г зник був з української мови і в своїх <g/> , і в доти позичених словах <g/> ) <g/> , на Західній Україні під польським впливом набули ль та ґ. </p><p> Таким чином <g/> , з кількома винятками <g/> , всі чужі слова на центрально-східних українських землях мали л чи ль <g/> , як у російській мові <g/> , а російське д послідовно передавалося через з <g/> ; на Західній Україні всі чужі слова мали ль та ґ ( <g/> для західного д <g/> ) <g/> .
doc#76 Відомі слова Струве <g/> : « <g/> Якщо інтелігентська " <g/> українська <g/> " ідея вдарить у народний ґрунт і запалить його своїм " <g/> українством <g/> " <g/> , це загрожуватиме величезним і нечуваним розколом у російській нації <g/> » ( <g/> Струве <g/> , 85. Лапки в середині цитати належать Струве <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Можливості вибору безмежні <g/> , і <g/> , беручи драстичний приклад <g/> , історію першого десятиріччя нашого століття в Російській імперії цілком можна написати без Миколи II <g/> , а можна — без Леніна <g/> , з національно-визвольними рухами або без них <g/> .