Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Проте все таки вага подовження приголосних у сучасній літературній мові не велика <g/> , бо воно має звичайно тільки морфологічну ролю <g/> , бувши зв'язане або з розмежуванням морфологічних частин слова або з певними морфологічними категоріями <g/> .
doc#55 <p> 3. Останнього і поки що остаточного вдару поглядові <g/> , що зубні приголосні перед і з о нормально не влягають паляталізації в літературній мові <g/> , завдала редакція « <g/> Сучасної української літературної мови <g/> » <g/> , І <g/> , с. 250 ( <g/> за свідченням Коструби — І.Білодід <g/> ) <g/> , постулюючи <g/> , що в літературній мові всі приголосні м'якшаться перед і всякого походження <g/> , а нем'якшення припускається тільки як факультативний варіянт <g/> . </p>
doc#62 <p> Можливо <g/> , його втішало <g/> , що його твори таки були відомі літературній еліті України <g/> .
doc#62 У коментарях Скорупська подала основне в літературній програмі цього плянованого об'єднання письменників <g/> .
doc#65 ( <g/> У російській літературній мові ці слова невідмінювані <g/> ) <g/> .
doc#65 Такі чужі слова відміняються і в російській мові <g/> , але тільки поза літературній <g/> , тоді як у літературній мові такі відмінкові форми вважаються за вульґарні <g/> , погляд <g/> , що йде <g/> , либонь <g/> , ще з тих часів <g/> , коли російські вищі кляси вживали французької мови в щоденному побуті <g/> .
doc#69 Мова — це була даність <g/> , зафіксована в п'ятитомовій \" <g/> Сучасній українській літературній мові\" <g/> , а потім у \" <g/> Словнику української мови\" <g/> .
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#80 Так само можна з великою пайкою певности з'ясувати собі причини перерви в літературній діяльності Домонтовича в середині тридцятих — на початку сорокових років <g/> .
doc#81 У своїх працях він не раз виступає в обороні галичанизмів в українській літературній мові <g/> .