Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#91 Епізод з одруженням української селянської дівчини-наймички з Кременчуччини з негром без єдиної думки про те <g/> , як же вони зорганізують своє життя <g/> , — абсурдний з усіх поглядів <g/> .
doc#5 Але якщо ми не знаємо всієї біографії Юрія Олександровича <g/> , то чи не могли б ми обійтися і без історії його лябораторних спроб <g/> ? </p>
doc#59 Вона трагічно <g/> , болісно перестає бути оранжерійною квіткою — без ґрунту <g/> , без коріння <g/> .
doc#73 З цією маркою вийшли такі видання <g/> : Іван Багряний <g/> : « <g/> Золотий бумеранг <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> , « <g/> Тигролови <g/> » ( <g/> роман у двох частинах <g/> ) <g/> , « <g/> Morituri <g/> » <g/> , « <g/> Генерал <g/> » <g/> , « <g/> Розгром <g/> » ( <g/> п'єси <g/> ) <g/> ; Василь Барка <g/> : « <g/> Апостоли <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> ; В. Домонтович <g/> : « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> , « <g/> Без ґрунту <g/> » ( <g/> повісті <g/> ) <g/> ; Докія Гуменна <g/> : « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » ( <g/> три частини роману <g/> ) <g/> ; Юрій Клен <g/> : « <g/> Спогади про неоклясиків <g/> » <g/> ; Юрій Косач <g/> : « <g/> Дійство про Юрія Переможця <g/> » ( <g/> драма <g/> ) <g/> , « <g/> Еней і життя інших <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> ; Ігор Костецький <g/> : « <g/> Там <g/> , де початок чуда <g/> » ( <g/> новелі <g/> ) <g/> ; Богдан Кравців <g/> : « <g/> Кораблі <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> ; Тодось Осьмачка <g/> : « <g/> Старший боярин <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> ; Улас Самчук <g/> : « <g/> Юність Василя Шеремети <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> , «
doc#80 Після написання « <g/> Без ґрунту <g/> » ( <g/> 1942 <g/> ) Домонтович написав чимало оповідань <g/> , але <g/> , розкидані в газетах і журналах <g/> , що виходили в Німеччині <g/> , ці оповідання ніколи не були зібрані і сьогодні майже цілковито забуті <g/> .
doc#73 <p> Загальнофілософський підхід до проблеми підсовєтської людини характеризує дві повісті В. Домонтовича « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> .
doc#80 Домонтович почав свою діяльність 1925 — 1928 <g/> , задовго до можливости якихнебудь доручень чи наказів радянської розвідки <g/> , і — як Домонтович — зберіг подивугідну єдність своєї творчости крізь роки війни і еміграції — від « <g/> Екегартових розмов з Карлом Ґоцці <g/> » і « <g/> Дівчини з ведмедиком <g/> » через « <g/> Без ґрунту <g/> » до « <g/> Апостолів <g/> » <g/> , « <g/> Спраги музики <g/> » і « <g/> Самотнього мандрівника <g/> » <g/> .
doc#22 Під час війни повість під назвою « <g/> Без ґрунту <g/> » написав В. Домонтович <g/> .
doc#80 Зрештою <g/> , « <g/> Без ґрунту <g/> » — це справжній підсумок « <g/> повістевого періоду <g/> » в творчості Домонтовича <g/> , синтетичний образ української дійсности двадцятих — початку тридцятих років і розрахунок з нею <g/> , один з найкращих творів української прози нашого сторіччя <g/> . </p>
doc#72 За задумом словник мав відбивати суто народну мову <g/> , без “ <g/> кованих <g/> ” слів <g/> , що стали з'являтися після 1870 р. Відповідно до цього словникові матеріяли черпалися з етнографічних записів <g/> , літературних творів <g/> , друкованих до 1870-их років <g/> , або й пізніше <g/> , якщо письменник належав до старшого покоління <g/> , та попередньо друкованих словників <g/> .